Нинішня газова криза між Україною та Росією дуже яскраво продемонструвала одну закономірність: постачанням енергоносіїв та іншими життєво важливими проблемами має займатися держава, а не приватні компанії. Намагання відмовитися від «адміністративного тиску» на користь «вільного ринку» призвело до абсурдної ситуації, коли держава не заборгувала ні копійки, але все одно мусить цей борг виплачувати. Іншими словами, влада процесом не керує, але за його результат відповідає.
Нині в України є два виходи. І обидва дуже погані: або поступитися частиною своїх газових запасів (і тоді втратити свою позицію на подальших перемовинах із «Газпромом»), або відстоювати свої інтереси до останньої теплої батареї, поглиблюючи конфлікт із постачальником та формуючи собі імідж ненадійного партнера і втрачаючи статус країни–транзитера. Схоже, наші державні мужі обрали перший варіант.

Рішення про звільнення народилося не спонтанно, а після бесіди з інвестором проекту молодого видання Володимиром Костеріним. За словами екс–редактора Віталія Портникова, власник заявив «про необхідність здійснення внутрішнього нагляду за діяльністю редакції з боку керуючої компанії, що підтвердило намір встановити політичний контроль над виходом газети». Віталій Портников стверджує, що цензура і тиск були й раніше, однак рівня критичної межі вони досягли після вкрай невдалих для Партії зелених України, яку очолює сам Костерін, дострокових парламентських виборів. «Не буду приховувати, що зі спробами опублікувати у виданні матеріали, які розходяться з концепцією видання, мені довелося зіштовхуватися з перших днів роботи шеф–редактором, а потім і головним редактором «Газети 24», — написав Портников у листі до колективу та читачів.

Ким би жінка не була — матір’ю, артисткою, політиком, бізнесменом, вона ніколи не має забувати, що вона насамперед жінка. Скільки років справжній Жінці, ви не вгадаєте навіть з трьох спроб. Саме такою ніжною і свіжою, теплою і доброю, співучою і геніальною є всіма знана й улюблена Ніна Матвієнко. 10 жовтня вона святкує свій 60–річний ювілей. У Київській філармонії зберуться друзі та рідня. Ніна Матвієнко співатиме з камерним хором «Київська камерата» і хором Ревуцького. Для гостей буде сюрпризом виступ дочки іменинниці — Антоніни. Як каже чоловік пані Ніни, художник Петро Гончар, онука Улянка теж би не проти привітати бабусю піснею, але цього разу вона посидить у залі.

На вихідних у Львові пройшов Міжнародний фестиваль художнього татуювання GiperTattoo–2007. Протягом двох днів майстри зі США, Польщі, Білорусі, Молдови, Чехії, Росії та всіх областей України зробили всім бажаючим близько 250 татуювань. Майстри робили татуювання на свій розсуд, але враховували побажання клієнтів. Оскільки участь у конкурсі брали винятково майстри міжнародного рівня (з них 42 — з України), то татуювання були тільки якісні — красиві та безпечні. Цікаво, що тату робили безкоштовно, платним (10—15 грн.) був лише вхід на фестиваль.

Керівник однієї з медико–соціальних комісій області був помічений за освоєнням «суміжної професії»: такого собі підприємництва, на жаль, розповсюдженого сьогодні. Комісія, яку він очолює, підтверджувала чи надавала групу інвалідності хворим людям. Поставивши процес на бізнес–основу, наш герой створив своєрідний кошторис даних послуг. Підтвердження інвалідності хворі мали підкріпити сумою в 400—600 гривень. А ось отримання групи інвалідності, так би мовити, перший прийом пацієнта, оцінювали у майже 300 гривень.

Ремонт дорожнього полотна біля пам’ятника Данилу Галицькому у Львові додав роботи місцевим археологам. Адже робітники несподівано натрапили на залишки фундаменту давньої споруди, повідомляє «Західна інформаційна корпорація».

Лауреатами Нобелівської премії з фізики за 2007 рік стали француз Альбер Ферт та німець Петер Ґрюнберг, повідомив учора в Стокгольмі Нобелівський комітет. Високою нагородою вони відзначені за відкриття явища гігантського магнітного опору, або, як говориться в обґрунтуванні комітету, «квантово–механічного явища, яке спостерігається в тонких плівках, складених із феромагнітних і немагнітних шарів, які чергуються».

Рівно 15 років тому з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я планета вперше відзначила День психічного здоров’я — щоб захистити права людей із психічними розладами та привернути увагу громадськості до проблеми. Світова статистика свідчить: у державах із розвинутою ринковою економікою психічні хвороби складають більш як 15 відсотків загальної захворюваності. Водночас медики багатьох країн звертають головну увагу на покращення фізичного здоров’я і недооцінюють шкоду від збитків, завданих психічними хворобами.