Звірі не винні

Земельно–грошові конфлікти на кримському Південнобережжі — не дивина. Але черговий такий скандал розгорівся довкола місця, яке добре знають і люблять кримчани та курортники. «Яблуком розбрату» цього разу став під’їзд і площа орієнтовно в один гектар перед музеєм «Галявина казок» і сусіднім зоопарком «Казка», що, нагадаю, розташовані в мальовничій ущелині селища Виноградне над автотрасою Ялта—Севастополь. Ці два об’єкти природно–заповідного фонду країни, своєрідні візитівки сонячного півострова, притягують не тільки малечу, а й дорослий люд звідусіль. Від автотраси сюди майже сімсот метрів затяжного підйому. Їх можна подолати пішки чи на легковику. Бо ж автобуси сюди не ходять — на заставленій наметами так званій території їм просто ніде розвернутись. Автівку ж на час екскурсії можна залишити на стоянці, однак за це задоволення потрібно було ще минулого тижня викласти 20—30 гривень, тобто майже стільки ж, скільки коштує відвідування тієї ж «Казки».

Рекет на новий лад

Природно, що багатьох пересічних приїжджих обурює такий «грабіж» серед білого дня. Уявіть собі картину, свідком якої мені випадково довелося стати декілька тижнів тому. Чоловіка, котрий спокійно садовить свою родину в авто, обступає нахабна «гоп–компанія» і безцеремонно починає вимагати грошей, хоча на видному місці, поруч із касою «Казки», висить велике оголошення про те, що автопаркування тут безкоштовне. Одначе добропорядний сім’янин не «качає права» і покірно дістає гаманець. Зелена банкнота з зображенням Каменяра вмить перекочовує до рук метикуватого паркувальника. Той задоволено ховає гроші у кишені й одразу вишукує чергового клієнта. Мені це дещо нагадало «обхід» торгових рядів на сімферопольскому речовому ринку на початку 90–х...

Горе–бізнесменів, що фактично паразитують на «Галявині казок» і «Казці», директор останньої Олег Зубков намагається викурити з площі упродовж останніх трьох років. Однак позбавити тих «хлібного місця» не виходить, оскільки у СПД , тобто суб’єкта підприємнцької діяльності «Козачук», на якого працюють хлопці, є дозвільні папери Лівадійської селищної ради. Щоправда, відповідним рішенням цієї ради діяльність «козачків» чітко обмежена двадцятьма паркувальними місцями і тарифом у п’ять гривень за одну годину паркування. Проте у них, схоже, свої «калькуляція» і правила.

«Мені простіше з вами розмовляти, — зізнається Олег Олексійович, — бо ви стали свідком лише одного маленького епізоду: як вони поводяться з автовласниками. А у мене зібрано десятки таких свідчень, які прокурор відмовляється розглядати».

Утім чашу терпіння мого співрозмовника переповнила все ж не поведінка, не апетити «прилипал» і навіть не погрози на свою адресу, а рішення №156 18–ї сесії тутешньої селищної ради від 6 вересня 2007 року. Згідно з документом, «Козачуку» одноосібно, без тендеру, надали дозвіл на складання проекту землевідведення перед зоопарком — для торговельних рядів і тимчасового паркування автотранспорту. На знак протесту Олег Зубков першого жовтня закрив свою «Казку», за повної підтримки керівництва Верховної Ради Криму ініціював проведення виїзного засідання Постійної депутатської комісії із законності, правопорядку і надзвичайних ситуацій, зібрав прес–конференцію (акцію протесту директор звіринця влаштував тільки зараз, щоб не політизувати проблему перед виборами). Пресі пан Зубков пояснив, що акція спрямована проти «свавілля місцевого органу влади в особі Лівадійської селищної ради, а також заангажованих дій прокурора Ялти Процика Р. М.». Вимоги директор «Казки» висунув теж цілком конкретні — скасування вищезгаданого рішення ради, розірвання угоди з СПД «Козачук» і призначення конкурсу на реконструкцію автостоянки, у якому могли б узяти участь ПП «Казка» та КП «Галявина казок», заборона на виділення земельних ділянок у санітарній зоні зоопарку тощо. Окрім того, він направив листи на ім’я Президента України, а також у Гепрокуратуру з вимогою «перевірити діяльність прокурора Ялти щодо його відповідності займаній посаді». «Саме під тиском міської прокуратури селищна рада ухвалила рішення стосовно території перед зоопарком», — запевнив мене Олег Олексійович.

Дикі та ще й кусаються

Я попросив прокоментувати ситуацію ялтинського прокурора Ростислава Процика. «Зубков, — сказав він мені по телефону, — перейшов усі межі, тому я буду подавати на нього до суду про захист честі і гідності». Ростислав Миронович також повідомив, що років три тому автопарковку перед зоопарком справді «кришував» «Беркут». Але після численних перевірок із залученням контролюючих органів порядок буцімто там наведено. Натомість у діяльності «Казки» виявлено низку серйозних порушень, а саме: ведеться самовільне будівництво на її території, сама територія у три гектари досі не узаконена за приватним підприємством Зубкова. І найголовніше — у зоопарку звірі тричі кусали дітей, через що порушено кримінальну справу.

Виявляється, наведені факти мають місце — директор «Казки» не став заперечувати. Але й пояснив, чому: за дванадцять років функціонування зоопарку не вдалось закріпити за ним земельну ділянку, бо Лівадійська селищна рада ніяк не могла перевести колишні угіддя радгоспу–заводу «Лівадія», де виноградники вщент знищила філоксера, із земель сільськогосподарського призначення у землі запасу. Нині ця справа на «фінішній прямій». Мовляв, є надія за найближчі пару місяців успішно пройти всю процедуру оформлення й отримати, нарешті, довгоочікуваний державний акт. Чому селищна рада так довго з цим зволікала і водночас встигала роздавати десятки наділів під індивідуальну забудову за лічені метри від «Казки», можна лише здогадуватись.

Щодо прикростей з дітьми, то це для мого співрозмовника дуже болісна тема. Так, торік під час екскурсії шимпанзе відкусила фалангу пальчика у шестирічної дівчинки. Цьогоріч, у вересні, та ж тварина на очах численних родичів відшматувала аж три пальчики у чотирирічного хлопчика. «Потрібно не забувати, що будь–який зоопарк у світі — об’єкт підвищеної небезпеки, — продовжує пан Зубков. — Торік у «Казці» ми провели день відкритих дверей, було велелюдно. Опікуни дівчинки самі ж відпустили дитину з оглядового майданчика. Вона через кущі пробралась до вольєра з шимпанзе Чарлі, просунула руку поміж прутів — от і все. Був судовий процес. Уважно вивчали всі документи, заходи безпеки. У підсумку ми заплатили за лікування дитини та ще десять тисяч гривень відшкодування моральних збитків. Минулого місяця, на жаль, трапилось майже те саме: чоловік підняв свого сина над півтораметровою загорожею, аби той власноруч пригостив Чарлі. І знову сталось непоправне. Але свою ж провину чоловік повністю визнав і будь–яких претензій до нас не висував. Я не знаю, як ще людей відвадити від долання огорожі. У нас на кожному вольєрі висить попереджувальна табличка, обладнані безпечні труби–годівниці спеціально для відвідувачів, у білетах прописані правила поведінки. Але що вдієш із ментальністю наших людей? Умертвити шимпанзе я не можу, вибити йому зуби теж. Можливо, зарадить «електропастух» чи ще щось — ми про це вже думаємо. Зоопарк і так перебуває під пильним контролем ветеринарних і санітарних служб. Тільки упродовж літа нас перевіряли більше п’ятдесяти разів щодо дотримання містобудівного, природоохоронного, земельного і санітарного законодавства, проте порушень встановлено не було».

Звірі обирають найкраще

І все ж Зубков своїм нинішнім «номером» дечого таки добився: спочатку прокуратура Криму опротестувала скандальне рішення Лівадійської селищної ради, а потім, 5 жовтня, самі ж депутати його скасували. Вони ж запровадили мораторій на виділення земельних ділянок у стометровій санітарній зоні зоопарку. Навіть «орли» Руслана Козачука змушені були вдвічі знизити платню за автопарковку, бо коли зоопарк не працював, їм фактично нікого було паркувати. Минулої суботи «Казка» відкрилася, хоча й не була виконана решта вимог її директора. Але Олег Зубков не має наміру зупинятись на півдорозі. «Я буду боротися до кінця», — сказав він мені. Я йому вірю. Хоча б тому, що зробити із занедбаного зоокутка на Грушовій галявині, де кілька зморених голодом ведмедів через безвихідь розстріляли впритул, об’єкт справді європейського рівня, дано тільки цілеспрямованій, одержимій людині. І хто тут хоч раз побував — а були тут президенти зі спікерами, прем’єрами й олігархами, інша vip–публіка — навряд чи стане це заперечувати. Адже сьогодні Ялтинський зоопарк — це понад сімсот унікальних представників тваринного світу з усього світу. Тільки левів у «Казці» близько сорока. А ще — єдиний в Україні гепард і пара лінивців, найбільша колекція сипів і грифів. І що важливо — звірі тут дають потомство, як, приміром, амурські тигри, що в неволі трапляється рідко. Про різні технічні новації в зоопарку, до речі, першому приватному на теренах СНД, я вже не кажу — щорічно численних відвідувачв Зубков дивує новими незвичними тераріумами, павільйонами і басейнами. У його подальших планах — створення, наприклад, сафарі–парку в Білогірському районі тощо.

А щодо політичних акцій, якими йому дехто докоряє, приміром, прокуратура Криму, то дипломований флотський офіцер–політпрацівник і «сердечковий» депутат кримської ВР каже, що до них він свідомо вдається тільки після того, як випробувані всі інші цивілізовані методи. У цьому випадку Зубков теж неабиякий оригінал. Приміром, на президентських виборах 2004 року він вийшов на мітинг проти фальсифікації виборів з левеням у помаранчевій стрічці на шиї — це видовищне фото розмістило чимало світових інформагенцій. Ще раніше, коли міська податкова адміністрація виставила «Казці» два непідйомні штрафи за нібито втрачені павичеві пір’їни, її директор привів під стіни податкової шість мавп. Перед четверолапими «революціонерами» чиновники не встояли і скасували свої абсурдні санкції, що могли одномоментно збанкрутити зоопарк. На нещодавній акції з залученням тварин Зубков погрожував випустити з кліток дорослих левів, хоча реально дав волю тільки двом десяткам голубів, косулі і папузі Арі. Проте на очах здивованих журналістів ті майже відразу повернулись до затишних «зимових квартир». Схоже, звірі теж уміють обирати найкраще.