Тісне сусідство двох районів — Калінінського Донецька та Червоногвардійського Макіївки — вже давно ставить під сумнів той факт, що йдеться про два окремі населені пункти. А невдовзі вони справді можуть об’єднатися вже й на цілком офіційному рівні, оскільки новий генеральний план забудови обласного центру передбачає приєднання до нього частини макіївської «гвардійки».
Кордони Донецька затверджували генпланом ще майже півстоліття тому і відтоді, попри стрімке «стирання граней» між містамисусідами, вони не переглядалися й не змінювалися. Проте корективи в подібну практику вносяться таки з прицілом на майбутнє. В ході підготовки до проведення фінальної частини «Євро2012» в регіоні розпочинається зведення низки нових об’єктів, і це прискорило ймовірність приєднання частини сусідської території до Донецька. Йдеться про будівництво об’їзної дороги, що, виявляється, напряму вплине на перегляд тих же застарілих кордонів.
«За методикою, що сьогодні застосовується в Держбуді, ті землі, які входять у внутрішнє кільце об’їзної дороги, повинні входити до території міста», — озвучує позицію Донецька його міський голова Олександр Лук’янченко. А оскільки в таке кільце входить частина Червоногвардійського району Макіївки, відповідний запит уже адресовано сусідському міському голові Олександру Мальцеву. Офіційної і чіткої відповіді звідти донеччани поки не отримали. Хоча про настрої керівників Макіївки може свідчити недавня заява з екрана місцевого телеканалу колишнього «батька міста», а нині міністра уряду Віктора Януковича Василя Джарти. Він порадив керівникам Донецька ... спершу навести порядок у своїх віддалених районах, а потім думати про приєднання інших територій. І підсумував: «Тільки міська рада Макіївки має право приймати рішення щодо територіальної цілісності міста».
У Донецьку до подібних реплік поки ставляться спокійно. Адже тут переконані, що остаточне рішення про приєднання частини «гвардійки» до обласного центру вирішуватиметься на рівні Верховної Ради. Причому якщо ці зміни колись і відбудуться, «аборигени» сусідніх районів із поки різних міст спершу можуть їх і не помітити. Бо вже давно переконують себе, що мешкають в одному населеному пункті, де немає бодай якихось натяків на наявність кордонів.