Музика нас зв’язала

Про найбільший у СНД орган, який встановлено у реконструйо­ваній колишній царській електростанції неподалік Лівадійського палацу, ми свого часу вже повідомляли. Як і про те, що повністю спроектував «короля» всіх музичних інтрументів, примусив правильно звучати всі 4600 його металевих і дерев’яних труб тутешній педагог і великий музикант професор Володимир Хромченко. Ще під орудою Володимира Анатолійовича перероблялось, добудовувалось все внутрішнє оснащення і оздоблення будівлі. Йому довелось бути, так би мовити, і шевцем, і женцем. І з того вийшла справжня «цукерка» — нинішній центр органної музики «Лівадія», який є другою після палацу–музею визначною пам’яткою цього курортного селища. Четвертий рік поспіль у лівадійському органному залі збираються музиканти, хорові колективи і студенти консерваторій із 15 європейських країн — на фестиваль «Лівадія–фест», який проводиться під патронатом Президента України.

«Географія фестивалю, — каже пан Хромченко, — за цей короткий час настільки розширилася, що до нас просяться найкращі музиканти світу. Подібні фестивалі в Європі зазвичай організовують у Монте–Карло, Дубровнику, Лісабоні, містах Німеччини та Естонії. Проте у нас більший розмах. Адже тут є все: сольні, хорові виступи, майстер–класи».

Одразу після такого майстер–класу для студентів я поцікавився враженнями про «Лівадію–фест» у їхнього голландського наставника Берта Висгерхофа. «Я раніше чув, — повідав він, — що сюди приїжджають відомі органісти, дають хороші концерти. Тож сам вирішив у цьо­му переконатись. Змушений визнати, що їхній рівень такий же високий, як у Західній Європі. Щоправда, у нас більше самих органів. Наприклад, в Амстердамі — 150, Відні — 200. У вас у Києві тільки 10».

Отож цілком несподіваним, зважаючи на порівняльну статистику не на нашу користь, виявився той факт, що пан Висгерхоф, заступник керівника GdO (Товариства любителів органу — найвпливовішої серед органістів міжнародної спілки), буквально через декілька днів повідомив Володимиру Хромченку про прийняття його «Лівадії» до GdO. І це означає лише одне — світове визнання нашого центру органної музики.

У цьому директор «Лівадії» вбачає чималу заслугу «дієвого помічника в організаціі фестивалю» нашоукраїнця Петра Ющенка. Мовляв, той, як людина справді державницьких поглядів, розгледів духовне зерно. Сам же Петро Андрійович природу свого поклоніння перед божественою музикою пояснив мені так: «Майже десять років я знаю про лівадійський орган. Це містичний інструмент. Природу звуків, яка народжується в його трубах, жодний учений світ до сьогодні пояснити не може. Інколи ми чуємо: так це ж західна культура. Неправда. Адже на вівтарі Софійського собору в Києві, на фресках, яким по 900 років, зображені менестрелі з трубами. А труба — це основа органу. І є думка, що до формального розколу християнства на католицизм і православну віру у всіх храмах були органи. Враховуючи це і дещо більше, я зрозумів, що орган корегує душу і простір. Це інструмент над інструментами. Я абсолютно переконаний, що насамперед Бах, а далі Леонардо да Вінчі, Мікеланджело — титани людства. І коли я побачив Володимира Анатолійовича і те, що він завдяки своєму величезному таланту зробив, я був просто вражений».

Прикметно, що не меншу гаму позитивних емоцій «лівадійський феномен» викликав і у відомого органіста з Бельгії Сержа Шоонброодта. Організаторів цьогорічного фестивалю він запевнив, що неодмінно скористається своїми зв’язками з королівською родиною, аби «Лівадія–фест» отримала опіку, матеріальну підтримку ще й на урядовому рівні країн Євросоюзу.