На один день Львів перетворився на українську столицю кави. В місті відбулося свято «На каву до Львова». Святкування офіційно було відкрите міським головою Андрієм Садовим та Кавовими Королем і Королевою.
Кавовий дух панував на головних центральних вулицях міста, а учасники свята обирали найкращу кав’ярню Львова серед п’ятнадцяти, які взяли участь у конкурсі та пригощали гостей найкращими кавовими напоями за старовинними рецептами. Позмагались у майстерності й баріста, себто саме ті люди, які готують каву. Майстри готували напої просто на вулицях Львова.
Ще однію цікавинкою свята став ярмарок кавових аксесуарів та майстер–класи гончарів, які відвідали не лише майстри кавової справи, а й кавомани.
Кава до Львова прийшла в ХVІІІ столітті разом з австрійською владою, яка почала розбудовувати місто на свій «смак». Так одна за одною на вулицях Львова з’являються перші кав’ярні: «Центральна», «Театральна», Гранд–Кафе та інші. Проте можливість обговорити останні політичні події, новини чи почитати газету за філіжанкою кави мали лише заможні городяни. Тож уже в ХХ столітті кавування стало для львів’ян способом життя.
Із приходом радянської влади кавові традиції Львова почали зникати, а кав’ярні перетворювались на кафе та булочні. З перших же років незалежності одна за одною у Львові знову починають відкриватися кав’ярні, які стали невід’ємними атрибутами міста та затишними острівцями для обговорення новин, читання газет і романтичних побачень закоханих...
Мар’яна ЯРТИМ