Перерахуй собі пенсію-2,

      Важко знайти гідне порівняння до тієї наруги, яку чинний уряд Віктора Януковича здійснив над українськими пенсіонерами, гучно охрестивши ганебний процес подальшого обдирання однієї з найбільш незахищених верств держави «пенсійною реформою». Зовні усе виглядало досить пристойно і навіть десь там науково — обгрунтування, розрахункові формули, солідні статті, які доводили, що після першого січня, тобто з дня вступу в дію нового пенсійного законодавства, пенсіонерам України «жити стане краще, жити стане веселіше».

      Не вийшло. Пообіцяв Янукович пенсіонерам підвищення, а реально вийшла дуля з маком — отого, що додали до пенсій (а це у більшості випадків 5 гривень), якраз вистачить нашим стареньким, щоб компенсувати вартість хліба, що подорожчав. Узагалі, те, що так звана пенсійна реформа перетворилася на чергову «дурилку» для пенсіонерів, стало зрозумілим уже тоді, коли уряд почав гратися з цифрою середньої зарплати, яка не останню роль відігравала у формулі перерахунку пенсій, зменшивши її раптово аж на 70 гривень — із 376-гривневого показника Державного комітету статистики до 306-гривневого, запропонованого Кабінетом Міністрів.

      Коли надійшов з Києва відповідний лист, заступник начальника Пенсійного фонду міста Рівне Тетяна Панащук обрахувала, що завдяки запропонованим Кабміном правилам «дурилки» розмір пенсії буде меншим у середньому на 25 гривень для тих, хто пішов на пенсію з невисокої зарплати, та на 75 гривень — у людей, які мали високу зарплату перед виходом на пенсію.

      Таким чином тільки на пенсіонерах Рівного (а їх у місті обліковується близько 46 тисяч осіб) Кабмін «зекономив» щонайменше 1 150 000 гривень щомісяця. Зрозуміло, це стало підставою для оголошень про те, що влада, мовляв, має ресурси, які протягом року дозволять іще раз збільшити розмір пенсії... Напевне, чергове підвищення також вкладатиметься в умовні «п'ятигривневі» рамки. Втім, як кажуть, поживемо — побачимо.

      «УМ» не пощастило отримати коментарі щодо самої суті нового пенсійного законодавства, оскільки керівництво міського управління Пенсійного фонду обрало чіткі позиції: ми, мовляв, державні службовці, і дотримуємось усіх параграфів, визначених у документах уряду, а щодо оцінки соціальної справедливості, принаймні зменшення розміру пенсії, для жодного мешканця Рівного не даємо.

      Зате знайшлося пояснення численним чергам, що нині знову скупчуються у коридорах Пенсійного фонду, що обслуговує пенсіонерів обласного центру: виявляється, вже розпочався процес «виправлення помилок», тобто коригування розміру пенсії тим, кому він був неправильно визначений. Якщо судити з кількості рівненських пенсіонерів, які нині оббивають пороги згаданої установи, схоже, що дров у визначенні кількості пенсійних гривень, що належать кожному, наламали чимало.

      Картина пенсійної реформи нині виглядає малопривабливо. Те, що відбулося у ході пенсійної «дурилки», можна охарактеризувати кількома словами — обкрадання бідних і збагачення багатих. Про що йдеться? Та про те, зокрема, що значні надбавки до пенсій отримали щойноспечені пенсіонери з числа державних службовців, які пішли на заслужений відпочинок з високих зарплат. Узагалі, всім, хто мав високі зарплати і вийшов на пенсію протягом останніх років, пощастило — вони опинилися у набагато вигіднішій ситуації, ніж решта пенсіонерів.

      Скажімо, авторові цих рядків достеменно відомо, що пенсія одного з конкретних працівників теплопостачального підприємства «Комуненергія» зросла на 130 гривень (це ж у скільки разів порівняно з накинутою широкому загалу «п'ятіркою»?!) на цілком законних підставах — згідно із нарахованою перед виходом на пенсію зарплатою...      Схоже, задля задоволення власних інтересів влада у черговий раз вирішила застосувати принцип «поділяй і владарюй», цього разу зіштовхуючи лобами пенсіонерів — чому в того більше, ніж у мене? — і тепер збоку спостерігає, що з того вийде. Чи проковтнуть мовчки порцію чергового знущання, а чи?..

      Можна згадати аналогічну ситуацію, яка склалася в Росії після копійчаного підвищення розміру пенсій урядом Путіна. Тоді в сусідній країні влада вскочила в непередбачувану халепу — одразу ж після отримання «збільшеної» пенсії тисячі російських пенсіонерів накинуту копійчану різницю стали надсилати поштовими переказами особисто президенту, відмовляючись від запропонованої подачки і вимагаючи «нормального» збільшення пенсії. Тоді владі нічого не залишилося, як задовольнити вимоги пенсіонерів...

Олег ТУМАНОВСЬКИЙ.

Рівне.

      Новий рік, який мав принести найбільшу радість не лише дітлахам, а й пенсіонерам,  деяким стареньким приніс суцільні розчарування. Адже з 1 січня набрав чинності Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який мав на меті зруйнувати пенсійну «зрівнялівку» і передбачав перерахування розміру пенсій у залежності від трудового стажу та заробітної плати, яку пенсіонер отримував під час роботи. Але не так сталося, як гадалося. Бо в нашій країні в законах пишуть одне, а потім уряд своєю постановою схвалює інше. Так сталося і цього разу.

      За два тижні нового року перераховану  пенсію отримали чимало із 14 мільйонів українських пенсіонерів. Дехто з них справді не може нарадуватись із нововведення. Один з таких щасливчиків — харків'янин Олексій Чередниченко. Шістнадцятирічним хлопцем він почав працювати в ремісничому училищі. Потім до безперервного трудового стажу додалися три роки армії. Після армії Олексій Павлович, який так і не встиг отримати навіть повну середню освіту, пішов працювати в «гарячий цех», де за шкідливість рік роботи рахується за два. Після виходу на пенсію ще 16 років він продовжував працювати на рідному заводі «Електроважмаш» у Харкові. Отже, загальний стаж пана Чередниченка — 59 років.

      До нового року Олексію Павловичу платили небагато — 210 гривень. Перерахуваннями сам дідусь ніколи не займався, тому був приємно вражений, коли на початку січня йому принесли 375 гривень 47 копійок. Отже, пенсія була підвищена на 165 гривень, тобто на 78,5 відсотка. «Тепер буде що онучці в Київ на цукерки давати», — радіє старенький.

      Але дарма, він же мав отримати ще більше. Торік  «УМ» детально писала, яким чином перераховуються пенсії згідно з новим пенсійним законодавством. Нагадаємо, що нова пенсія дорівнює середній зарплаті людини на момент виходу на пенсію, помножена на коефіцієнт стажу. Суть змін у тому, що середня зарплата в далеких сімдесятих-вісімдесятих роках, приміром у працівника «гарячого цеху» та вчителя, суттєво різнилися. Наприклад, Олексій Чередниченко до 1978 року, коли вийшов на пенсію, отримував 300 карбованців. Це і тоді було немало. Учителям, медикам і «просторобочим» пощастило менше. «Я працювала економістом-бухгалтером більше 40 років, виходила на пенсію в 1994-му, коли були купони. Тож була здивована, коли дізналася, що моя зарплата після перерахунку склала усього 114 гривень», — скаржиться у листі «УМ» пенсіонерка Надія Надобко. Дійсно, найменше пощастило тим, хто виходив на пенсію з 1992 до 1995 року. Тоді, як відомо, відбувалася гіперінфляція і гроші знецінювалися зі швидкістю звуку, а коефіцієнт інфляції при перерахунку автори нової пенсійної реформи не врахували.

      Утім і Олексію Чередниченку, і Надії Надобко, і взагалі всім пенсіонерам, яким додали по «п'ятьорці», варто знати, що пенсії все одно мали б бути більшими. Як писала  «УМ», під час перерахування пенсій, щоб уникнути непорозумінь, ввели так  званий «коефіцієнт зарплати»: зарплату людини за місяць порівнюють із середньою зарплатою по Україні за той самий місяць. Наприклад, якщо у 1987 році середня зарплата робітника, що виходив не пенсію, складала 300 карбованців, а середня по країні, згідно з офіційними даними, — 137 карбованців, зарплату цього працівника треба поділити на середню по країні. Маємо 2,2. Потім цей коефіцієнт необхідно помножити на середню зарплату по Україні за 2002 рік — його визначили базовим для перерахування пенсій — і ... А ось на цьому етапі вже починаються непорозуміння, яких чимало.

      По-перше, у Законі «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року передбачено, що середня зарплата за 2002 рік складала 376 гривень 38 копійок. Але мало кому відомо, що чотири місяці потому, 20 листопада, Кабінет Міністрів видав постанову № 1783, згідно з якою показник середньої зарплати за 2002 рік обчислюється на рівні 306 гривень 45 копійок. На якій підставі середня зарплата, а відповідно до неї і пенсія в перерахунку була зменшена на 20 відсотків, уряд наразі не пояснює. Та й що там пояснювати — і так зрозуміло, що в Кабінеті Міністрів Віктора Януковича просто не змогли (чи не захотіли) знайти додатковi кошти, щоб підтримати стареньких, от і «підчистили» статистику — «зрізали» позаторішню зарплату на 70 гривень.  А для пенсіонерів ця сума досить суттєва.

      Якщо  повернутись до тих, хто ішов на пенсію, наприклад, 1993 року, коли середня заробітна плата дорівнювала 1 мільйону 427 тисячам купоно-карбованцiв, цифра дійсно виходить невтішна, адже коефіцієнт виходить досить малий, отже, навіть за наявності великого стажу, пенсія збільшується лише на п'ять, шість чи десять гривень, на що і скаржаться пенсіонери.

      Тим часом у статті другій Постанови уряду «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» значиться «погодитися з пропозицією Державного комітету статистики та Пенсійного фонду щодо застосування під час перерахунку пенсій... показника середньої заробітної плати на 2002 рік на рівні 306,45 гривень». Виходить, що за чотири місяці Держкомстат зрозумів помилку (принципову!) і швиденько переобчислив середню заробітну плату, причому в бік зменшення.

      Друге принципове непорозуміння полягає у тому, що постановою Кабміну показники середньої зарплати по країні з 1958 до 2000 року були міфічним чином збільшені на 20—60 карбованців до 1991 року, а згодом і на відповідні суми в купонах та гривнях.  На перший погляд, здавалося б, підвищення середньої зарплати — це добре, проте у формулі обчислення пенсій таке збільшення викликає зворотний ефект. Так,  якщо за умови зарплати в 300 карбованців і середньої по країні 137,41 коефіцієнт виходив 2,2, то тепер, згідно з постановою, 300 потрібно ділити вже на 146,22. Отже, маємо 2,05.

      Аби було зрозуміліше, наскільки зміни торкнулися кожного пенсіонера, спробуємо перерахувати пенсію, яку б мала отримувати, скажімо, людина, яка вийшла на пенсію 1980 року із 40-річним стажем і середньою зарплатою у 200 карбованців.

      Нагадаємо формулу: пенсія дорівнює середній зарплаті, помноженiй на роки стажу.

      Згідно зi старим законодавством:

      Коефіцієнт заробітку — 1,4 (середню зарплату у 200 карбованців поділили на середню по країні у 146,06). Взагалі-то для обчислення коефіцієнта заробітку необхідно брати дані за всі місяці роботи, що зазначені в пенсійній справі, і обчислювати його за кожний місяць окремо, а потім вивести середнє арифметичне. Та оскільки до 1992 року статистика обчислювала лише середньорічний заробіток, то він автоматично прирівнюється до середнього щомісячного.

      Коефіцієнт множимо на середню зарплату «по-старому» — 376,38 гривні, що дорівнює 526,93 гривні.  Далі множимо цей коефіцієнт зарплати на стаж роботи (один відсоток за рік роботи) і отримуємо в результаті — 210 гривень 77 копійок. Таку пенсію мала б отримувати наша умовна людина.

      Перераховуємо пенсію для тієї ж самої людини, враховуючи зміни з постанови за підписом Віктора Януковича.

      Коєфіцієнт заробітку залишається без зміни — 1,4. Множимо його на зарплату «по-новому»  — 306,45 гривні — і отримуємо в добутку 429,03 гривні.

      Перемножуємо на стаж роботи й отримуємо 171 гривню 61 копійку. Стільки фактично отримує ця людина з нового року.  Відчуваєте різницю? Пенсія була зменшена на 19 відсотків.

      Цікаво, що в Пенсійному фонді «УМ» відмовилися надавати інформацію, із чим пов'язана така зміна у бік зменшення пенсій, зате обіцяють все пояснити на цьому тижні, коли скличуть у Києві спеціальну колегію. А ще урядовці запевняють, що незабаром (певно, ближче до виборів) буде наступний, другий, етап пенсійної реформи. Тому поки що, любі пенсіонери,  тіштеся із п'ятигривневих надбавок і чекайте, поки уряд розщедриться і, може, ще трохи пенсії додасть...

      А я додам лише одну невелику ремарку. Як раніше писала «УМ», посилаючись на підрахунки Пенсійного фонду, до постанови Кабінету Міністрів на підвищення пенсій потрібно було близько п'яти мільярдів гривень. Зменшення кожної пенсії приблизно на 20 відсотків може означати лише одне — урядовці вийняли із кишень пенсіонерів близько 1 мільярда гривень.