Кучма помер? Хай живе Кучма!

      «Та ви що, про це ж уся Україна говорить! — обурено жестикулюючи, доводив увечері минулої п'ятниці своєму сусідові по маршрутці істинність «сенсаційної новини» якийсь чоловічок «сумнівної», як сказали б у Радянському Союзі, «наружності». — «Не вірю, — мотав головою його співрозмовник, котрий явно підпадав під категорію «гнилої інтелігенції». — Не зробив би він нам такого подарунка...»

      Повірити у «сенсацію» про, не мало не багато, смерть (!) Леоніда Кучми і справді було важко. Але народ чомусь вірив, і чутка про те, що гарант нас «осиротив», умить облетіла всю країну. Одразу зазначимо: відділ політики «УМ» у «качиній» сутності цієї «новини» не засумнівався ні на мить.

      По-перше, чутки про якщо не смерть, то принаймні «залізно» смертельну хворобу Л.Д. виникають із упертою періодичністю ще з часів Кучминого прем'єрства, коли Президентом його ніхто, крім хіба що сім'ї та найближчого оточення, навіть уявити не міг. По-друге, надто вже непогано, як для «вже не жильця на цьому світі», виглядав убраний у спортивний костюмчик із офіційною сорочкою Леонід Данилович під час численних посиденьок із візитерами у Феофанії після операції з розрізання своїх кишкових спайок. Останнє, звісно, не аргумент — раптова смерть може спіткати навіть найздоровішого «живчика», але ж є ще й по-третє — див. відповідь згаданого вище інтелігента з маршрутки...

      Словом, такі люди, як Кучма, просто так не помирають. Питання в іншому: звідки взагалі взялися ці чутки? Адже масовій вірі у найгірше піддалися навіть дуже високопосадові персони — одним із аргументів на користь правдивості цієї чутки було те, що «новину» можна було «по-секрету» почути навіть від наближених до найвищого керівництва держави осіб, включно з представниками фактично керівної і в усьому (о)бізнаної партії. Припущень з цього приводу чимало. Звісно, чи не найперше з них — чутки розповсюдила безсовісна опозиція, аби вкотре накапостити нашому дорогому Леонідові Даниловичу й заодно проаналізувати народну реакцію на реальну можливість уже найближчим часом отримати нового главу держави. Є й інша, цілком протилежна версія: «качка» вилетіла із президентського штабу. Он як у Кучми за післяопераційний період зріс показник народних симпатій, може, коли народ розчулиться й поплаче над бездиханним тілом (про мертвих — або добре, або нічого), то несподіване «воскресіння» гаранта в очах мас анулює всі його попередні гріхи?

      Але походження версії про «покійника» із оточення Президента за його власною згодою дуже сумнівне, адже Л.Д. ще з тих самих прем'єрських часів, коли невідомо звідки взялася чутка про те, що «у Кучми рак горла», страшенно не любить, коли хтось натякає на його нібито кепське здоров'я. Принаймні тоді, коли у Київ привезли голову святого Пантелеймона-цілителя, обізнані люди запевняли: Леоніда Даниловича неймовірно дратують плітки про те, що мощі привезли навмисне для смертельно хворого гаранта...

      Звідси виникає інша версія: а що, як чутки про смерть Самого запустила якась із політичних сил, котрі змагаються за його довіру? Аби потім «настукати» на своїх конкурентів: мовляв, це вони про вас, Леоніде Даниловичу, розпускають такі нісенітниці, гнати їх треба подалі, а не в наступники обирати... Принаймні припущення про те, що хтось хотів таким чином підставити Віктора Януковича, аби той як потенційний в.о. Президента наробив дурниць, у журналістських колах курсує вельми активно. Хоча теж викликає великі сумніви — ну невже Прем'єр-міністр не знайшов би можливість перевірити, чи й справді йому відтепер доведеться керувати всією державою?

      Ще одну версію істинного призначення цих чуток висунуло інтернет-видання «Українська правда»: на думку «УП», таким чином певні служби вирішили «випробувати комунікаційну систему всього українського суспільства, з'ясувати, якими є найкращі канали поширення чуток; хто головний їх розповсюдник; за який проміжок часу новина проходить повне коло» тощо. А заодно й відстежити, хто кому перший починає телефонувати й перевіряти істинність такої важливої новини: «хто дзвонить Медведчукові, а хто — німецькому послу? Хто перший з губернаторів привітає Януковича з посадою в.о. Президента?» Наслідком, як припускає «УП», «має стати очищення владної вертикалі від зрадників».

      Так чи інакше, факт залишається фактом: Леонід Данилович, слава Богу, живий-здоровий і навіть більше — сповнений сил та енергії аби... покерувати країною ще так років зо п'ять. Ні, сам він на це не натякав, але так сталося, що як мінімум п'ятирічний термін міцного здоров'я без потреби звертатися до лікарів напрогнозував своєму пацієнтові й нашому Президентові головний гастроентеролог «Макс Грюндіг Клінік», у якій Кучма проходив курс інтенсивної терапії, лікар Петер Маурер. Як повідомив німецький фахівець в інтерв'ю телеканалу «Студія 1+1», внаслідок операції організм Кучми був виснажений і втратив багато білка, тому в клініці гарант отримав курс фізіотерапії та відновлювальних процедур, зокрема постійно вживав амінокислоти, мінеральні речовини та вітаміни. Це, за словами пана Маурера, «стандартна низка процедур для людей, які через такі операції втрачають до 25 відсотків сил».

      Зате тепер, після лікування, Л.Д. може не турбуватися про своє здоров'я принаймні протягом найближчої п'ятирічки, адже він особа «дуже атлетична», а таким відновитися після операції — що указ підписати. «Ваш Президент, на перший погляд, виглядає на 45—50 років, — зробив комплімент своєму пацієнтові німецький лікар». Як на 65-річний вік Леоніда Кучми, це неабияке досягнення...

      Словом, «не дочекаєтесь». Принаймні після того, як задоволеного й справді аж помолоділого Президента, котрий із сяючим виглядом спускався по трапу літака просто в обійми щасливого (?) Прем'єра Віктора Януковича й Голови Верховної Ради Володимира Литвина, продемонстрували народові всі телеканали, останні сумніви в його здоров'ї й тим паче «живості» мали відпасти навіть у найскептичніших і наймрійливіших громадян.

      Але, як виявилося, не відпали. Уже після всіх телевізійних демонстрацій Кучми з букетом квітів від Януковича й під ручку з Людмилою Миколаївною, о четвертій годині ранку (вочевидь, «подія» була того варта) в ніч із суботи на неділю кореспондентові «УМ» зателефонував далекий від політики товариш і збуджено-недовірливим голосом повідомив «новину №1»: «А ти знаєш, що Кучма помер? Тут у нічному клубі про це всі говорять...»

      Важко тепер президентському оточенню буде довести, що «цей» Л.Д. — це «саме той» Л.Д. Усім же відомо, що пластична хірургія ж у наші часи здатна творити дива, та й двійників у кожного солідного керівника держави про всяк випадок у запасі має бути щонайменше двійко...