Усупереч поширюваним «психологічним установкам» деяких великих політичних сил, тривідсотковий прохідний бар’єр разом з ними має подолати і Блок Литвина. За оцінками багатьох добре поінформованих експертів–політологів і соціологів, Блок Литвина є найбільшою несподіванкою парламентської виборчої кампанії 2007 року. Зокрема, на думку директора Інституту глобальних стратегій, Вадима Карасьова, «вирішальний пакет депутатських мандатів» у Верховній Раді VI скликання може отримати саме Блок Литвина. З цією думкою, на основі аналізу конфігурації політичних сил та настроїв виборців, повністю погоджується і президент Української академії політичних наук Микола Михальченко, вважаючи, що Володимир Литвин буде володарем «золотої акції» українського парламенту 2007 року «призову». А директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський переконаний, що спікер парламенту IV скликанная Володимир Литвин після 30 вересня знову повернеться на посаду, на якій працював упродовж 2002—2006 років.
Безперечно, однією з найважливіших причин відновленої довіри суспільства до Блоку Литвина є особистість і професійні та людські якості його лідера. Багато людей в Україні дедалі частіше згадують часи спікерства Литвина як період порядку і стабільності. А самого Литвина сприймають як державного діяча, здатного залагоджувати конфлікти і згуртовувати представників різних політичних сил для роботи, незалежно від кольору політичних стандартів і мови гасел.
І виборці, і колеги–політики, і представники експертної спільноти з повагою ставляться до наукової діяльності Володимира Литвина, цінують його репутацію політичного діяча, не пов’язаного з бізнесово–політичними угрупованнями. На зміцнення довіри до лідера Блоку Литвина працює і його стримана позиція стосовно політичних опонентів і водночас безкомпромісність у критиці хибних, на переконання Литвина, дій політиків, що належать до різних таборів і груп.
Важливою перевагою Блоку Литвина також є його по–справжньому серйозний кадровий потенціал: сьогодні ця політична сила має найбільше представництво у місцевих радах усіх рівнів — майже 30 тисяч депутатів — та володіє значним інтелектуальним і управлінським ресурсом. Депутати–представники політичної сили Блоку Литвина, безперечно, відіграватимуть важливу роль у недопущенні фальсифікацій. До речі, тут Блок Литвина, який створив потужну систему протидії фальсифікаціям, допоможе усім, хто справді зацікавлений у проведенні чесних і прозорих виборів. На це спрямовуються великі організаційні і професійні ресурси. Чимала увага приділяється підготовці спостерігачів, а також юридичній та медійній підтримці, покликаній негайно інформувати громадськість про виявлені порушення та оперативно передавати цю інформацію до правоохоронних органів. Суворим застереженням для потенційних фальсифікаторів, безперечно, стане і перерахунок бюлетенів виборів 2006 року, якого добився Блок Литвина у кількох областях України.
Уже сьогодні експерти активно обговорюють роль фракції Блоку Литвина у Верховній Раді України і в майбутньому уряді. Політолог Володимир Фесенко висловив переконаність, що, крім очевидної кандидатури на посаду Голови Верховної Ради, Блок Литвина має й інших професіоналів, здатних впоратися з відповідальною роботою. Наприклад, №2 у передвиборчому списку Блоку Литвина Сергій Гриневецький, на його думку, міг би бути «чудовим кандидатом на посаду Прем’єр–міністра чи віце–прем’єра з регіональних питань». Політолог Валерій Бебик, аналізуючи кадровий потенціал Блоку Литвина, особливо відзначив ще двох членів списку — досвідчених фахівців державного управління Олексія Гаркушу та Ігоря Шарова.
Узагалі, схоже на те, що в усіх так званих «великих» політичних силах існують потужні групи, що розуміють необхідність появи у Верховній Раді і виконавчій владі політичної сили, яка стане консолідуючим центром і поверне до роботи фактично заблоковану систему державної влади. Немало політиків і експертів погоджуються з майже половиною наших співвітчизників у тому, що Литвин — добрий кандидат на посаду Голови ВР, здатний залагодити суперечності різних груп і стати запорукою стабільності влади і політичного життя.
Крім того, з огляду на непередбачуваність формування тактичних і стратегічних союзів між політичними силами, поки що не можна відкидати найнесподіваніші, на перший погляд, варіанти. Визначиться усе тільки після виборів.
Сергій Коваленко