Принаймні такі припущення роблять політичні оглядачі, аналізуючи новий склад російського уряду, оголошений президентом Володимиром Путіним увечері 24 вересня. Поруч із «охоронцем крісла Путіна», новим прем’єром Віктором Зубковим, тепер зміцнилися ще три постаті: перші віце–прем’єри Дмитро Медведєв і Сергій Іванов (які, всупереч прогнозам та чуткам, таки залишилися в складі Кабінету при своїх посадах) та посилений у ранзі міністр фінансів Олексій Кудрін, від понеділка — теж перший заступник голови уряду. Кудріна аналітики «Рейтер» назвали «гарантом економічної стабільності» та «людиною, якій приписують фінансове оздоровлення Росії після безладу 1990–х років». Як посилення позицій останнього «Файненшл таймс» вважає і призначення міністром охорони здоров’я та соціального розвитку Тетяни Голікової, яка досі була заступником Кудріна.
Путін, складається враження, умисно сплутав карти на столі, щоб інші гравці конкурували у цілковитому незнанні. Оглядачі, які уважно стежать за російською політичною грою, відтак отримали свіжу ситну поживу для роздумів: кого ж обере президент «спадкоємцем». Чи вирішив це сам Путін?
Щодо нового складу уряду, то в ньому помітно поменшало ліберальних реформаторів. Картинка до цього — відставлений керівник Мінекономіки Герман Греф і призначення натомість 44–річної Ельвіри Набіулліної. У 2000—2003 роках вона була заступником керівника цього міністерства, а остання її посада — голова експертної ради з реалізації пріоритетних національних проектів і демографічної політики при президенті РФ.
Головою МЗС лишився Сергій Лавров. Анатолій Сердюков, зять Зубкова, який після призначення того Прем’єром благородно подав у відставку з посади міністра оборони, залишився все–таки на цій посаді.
В Україні, за виборчою суєтою, зміни в новому російському уряді коментують мало і ліниво. Відомий лиш офіціоз: як зазначає сайт МЗС України, під час зустрічі в Нью–Йорку Арсеній Яценюк та Сергій Лавров повідомили, що означені зміни не вплинуть на розвиток і ритм українсько–російських взаємин.