Випробування слухняності й спритності стали першим етапом цих незвичайних змагань. «Слухняність» звучить ніби жартівливо, але як без такого етапу? Не буде слухняності собаки та його контакту з людиною — провідником, навряд чи можна сподіватися на успіх цих партнерів. А від їхньої співпраці залежить немало, часто — життя людей. І наступні складові змагань мають уже цілком нежартівливі назви: пошук постраждалих у техногенному завалі або ж — наступний етап — у природному середовищі; слідова робота; командний пошук.
Четверті Всеукраїнські змагання кінологічних розрахунків пошуково–рятувальних служб Кінологічної служби МНС України відбулися в Ромнах. Тут, на базі місцевого Спеціального аварійно–рятувального загону такий захід проводиться не вперше. Але цього разу, окрім команд українських із Києва, Харкова, Константинівки, Черкас та Ромнів, тут присутні російські рятувальники з Москви, Санкт–Петербурга, Казані, Саратова, а також Республіканський загін спеціального призначення МНС Білорусі, — всього дванадцять кінологічних підрозділів. Кажуть, наступного року змагання перетворяться із всеукраїнських на міжнародні. Принаймні журі вже й цього разу справді міжнародне: з фахівців України, Росії та Швеції.
Уперше на відкритті змагань були юні рятувальники — підшефні вихованці ро–менського підрозділу МНС, учні місцевої школи–інтернату. Поки вони беруть участь у виступах духового оркестру загону. Але незабаром, обіцяють шефи, долучаться й до справжніх рятувальних операцій. А загалом роменські діти стали й цього разу найвдячнішими глядачами та вболівальниками заходу. Бо інтуїтивно вони не можуть не відчувати тієї енергії доброти, що випромінюється «братами нашими меншими» і — нашими рятувальниками.