У нас часто наводять Іспанію як приклад національного примирення. Мовляв, після смерті диктатора Франко і прибічники фашистського режиму, і його противники зуміли забути старі образи, щоб утворити єдину дієздатну націю. Але не все забуто: з огляду на сталі події Іспанія — одна з небагатьох країн світу, яка до цього часу не має тексту національного гімну. Загальнонаціональна дискусія з приводу того, яким має бути цей текст, сягнула найвищих градусів запалу.
Одним із найпалкіших прибічників найшвидшого затвердження тексту гімну є голова Олімпійського комітету Іспанії Алехандро Бланко. Він зізнався, що хоче плакати від сорому і злості, коли іспанські атлети після перемог у міжнародних змаганнях виходять на подіум для нагородження і... змушені стояти мовчки, зі стиснутими губами. «Іспанські спортсмени прагнуть відчувати таку ж гордість, що і французи чи англійці, — говорить Бланко, який оголосив національний конкурс на написання тексту гімну. — Спорт повинен стати об’єднуючою силою нації».
Але в країні з сильним регіональним націоналізмом, довгою історією жорстких політичних поділів майже неможливо дійти порозуміння стосовно набору слів, які задовольнять (або, принаймні, не образять) більшість громадян... Головна опозиційна права Народна партія звинувачує правлячих соціалістів, що ті ігнорують символи традиційного іспанського патріотизму і потурають сепаратистам Галіції, Каталонії, Андалусії та баскам.
Мелодія національного гімну Іспанії народилася в середині XVIII століття — в часи правління короля Карлоса ІІІ — і спочатку мала назву «Марш гренадерів», а пізніше — «Королівський марш». Гімн без слів використовували багато поколінь іспанців, аж до початку громадянської війни. 1931 року «ліві» замінили його менш войовничою мелодією, але після того, як 1936 року генерал Франциско Франко повалив законний лівий уряд і країна занурилася в трирічну громадянську війну, Іспанія повернулася до старого гімну. Тоді ж вперше з’явився текст про «переможну і воскреслу» Іспанію. Після смерті генерала Франко 1975 року текст гімну було скасовано, оскільки він нагадував багатьом іспанцям про темні часи.
Тепер опозиція першою підхопила ініціативу голови Олімпійського комітету про створення нового гімну та пообіцяла створити парламентський комітет, який вибере кращий текст. До акції приєднався популярний комерційний телеканал «Телесінко», на заклик якого відгукнулися сотні глядачів. Але після першої хвилі ентузіазму стався відкат. Більшість іспанців повернулася до думки, що краще нічого не вигадувати і залишити все як є, тобто музику без тексту. «Додавати слова до гімну тепер, через два з половиною століття після появи мелодії, буде фальшю», — вважають вони.
Схоже, що іспанським спортсменам на Олімпійських іграх у Пекіні знову доведеться слухати гімн наче набравши води до рота.