Цей фестиваль виник на початку 90–х і спершу передбачав популяризацію і аналітику фільмів екстримного, шокуючого спрямування, у першу чергу, жанрово визначених (у ті часи були проблеми з чистотою жанрів). Одначе вже в середині минулого десятиліття з’ясувалося, що фільмів подібного штибу майже немає. Тож поволі фестиваль трансформувався, і нині він, по суті справи, є таким собі оглядом справ на всьому пострадянському кінопросторі...

Два роки тому в «Музеї однієї вулиці» вже була подібна виставка. Директор музею Дмитро Шльонський думав, що на цьому поставить крапку. Але пропозиції придбати нову посмертну маску відомої особистості надходили і надалі. Тому не дивно, що за цей час Дмитро Васильович поповнив свою колекцію ще на 40 екземплярів–оригіналів і перших копій із посмертних масок.