Адмінресурсом по департаменту

Політологи стверджують, що на нинішніх парламентських виборах очікуються масштабні фальсифікації. За даними поінформованих джерел, у штабі «регіоналів» активно відпрацьовують п’ять «класичних» способів фальсифікату. Та поки що достеменно невідомо, чи впливатимуть у день виборів на їхні результати горезвісні «каруселі» або сервер «імені Клюєва». Зате адмінресурс — переконливий аргумент для держслужбовців — януковичі вже сьогодні застосовують на повну силу.

Перевірками по непокірних

Віце–прем’єр–міністри, міністри та їхні заступники, яких взяли в партійний список «біло–блакитних», усвідомили свою місію дуже специфічно: мобілізувати центральні органи виконавчої влади на досягнення високих показників... у голосуванні за Партію регіонів. За їхньою логікою, держустанови, керівники яких не збагнули «лінію» правлячої коаліції та виразні натяки її провідних репрезентантів, мають піддаватися адміністративному остракізму. За схемою, хоч і примітивною, але надійною. Діяльність установ паралізує шквал різноманітних міжвідомчих перевірок, а «деструктивні» керівники опиняються під прицільним вогнем критики з боку «незаангажованої» громадськості.

Виглядає на те, що саме таку каральну акцію задумав організувати «регіональний» блок Кабміну щодо Державного департаменту з питань виконання покарань. Як відомо, в його віданні є установи, в яких утримують засуджених до позбавлення волі. Спецконтингент належить до найорганізованішого електорату, що завжди спокушало суб’єктів виборчих перегонів від влади добитися його одностайного волевиявлення на свою користь. До Помаранчевої революції так і було. Люди за гратами голосували «правильно», а щоб не вкралася раптом «помилка», засуджені показували свої бюлетені з позначкою «уповноваженому». Так під час останніх президентських виборів спрямовував процес голосування в установах перший заступник голови Держдепартаменту Олександр Пташинський, вимагаючи від підлеглих ледве не стовідсоткового показника на користь Януковича.

У лютому 2005 року відбулася зміна керівництва Держдепу, новий голова Василь Кощинець виявився послідовним прихильником демократичних змін. Тож про тиск на волевиявлення засуджених чи підтасовку голосів під час їхнього підрахунку на користь будь–якої партії чи блоку не йшлося ні на парламентських виборах 2006 року, ні на дострокових 2007–го. Принципова позиція голови Державного департаменту навряд чи припала до душі керівникам Кабміну. Припускаю, що була спроба вплинути на Василя Кощинця й під час візиту в Держдеп віце–прем’єра Олександра Кузьмука у серпні. Лише остаточно переконавшись, що він закон не порушуватиме, «регіонали» вдалися до цинічного тиску на департамент.

«Копає» комісія з «колишніх»

За дорученням того ж таки О. Кузьмука, кандидата в народні депутати від ПР, що мав би перебувати у відпустці, створено міжвідомчу комісію з чергової перевірки діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань. Створено під егідою Мін’юсту, керівництво якого майже в повному складі балотується до Верховної Ради за списком Партії регіонів. Очільник Мін’юсту Олександр Лавринович, його перший заступник Валерій Бондик і просто заступниця Інна Богословська, зміцнивши вітчизняну юстицію «могутнім інтелектом», тепер мають намір ним же підперти парламентаризм у його регіональному варіанті. Двоє з них беруть участь у виборчих баталіях з відривом від основної праці, а пан Бондик поєднує вибори з роботою в Мін’юсті. Як 130–й номер виборчого списку Партії регіонів, він захищав її програмні накреслення в суботньому ток–шоу «П’ять копійок».

«Русскоязичний украінєц» — саме так ідентифікував себе В. Бондик — уже під «брендом» в. о. міністра юстиції Валерій Бондик очолив міжвідомчу комісію і завізував її персональний склад, у якому — сміх та й годі! — знайшлося місце навіть для того ж таки Олександра Пташинського. Після звільнення з Держдепартаменту він спеціалізується на обливанні його помиями, проводячи різного роду прес–конференції на пару з головою правління Міжнародної ліги захисту прав громадян України Едуардом Багіровим, якого також включено до комісїі.

На тих прес–конференціях так і перло замовною риторикою — безпідставні шельмування і жодного факту. Тепер сумнозвісний досвід Пташинського очевидно знадобився «регіоналам». Його колега Багіров прийшов до правозахисної діяльності також збагачений досвідом. Щоправда, специфічним. 1996 року його засудили за здирництво до семи років позбавлення волі. Верховний Суд зменшив цей термін до п’яти років. Покарання відбував лише чотири роки, та, чи позбувся за той час поганих звичок, важко сказати. Рецидиви трапляються й через десяток літ.

Комісія вже приступила до перевірки Держдепартаменту. Подейкують, пан Бондик не втрачає надії, що волевиявлення виборців, бодай підневільних, усе–таки можна скеруати у «правильне» русло. Але то — від невігластва. Як кажуть, собака гавкає, а караван іде.

А ТИМ ЧАСОМ...

У розпорядженні «УМ» опинився цікавий документ за підписом в. о. міністра юстиції Валерія Бондика від 13 вересня 2007 року за №15–9–8561. У листі Міністерства юстиції, адресованому віце–прем’єр–міністру Олександру Кузьмуку, пан Бондик, ще й як голова міжвідовчої комісії, просить «із метою належного виконання вашого доручення від 11.09.2007 р. № 38745/1–07 щодо перевірки діяльності Державного департаменту України з питань виконання покарань... розглянути можливість відсторонення від виконання повноважень за посадою на час перевірки голову Держдепартаменту Кощинця В. В.».

Слід зазначити, що генералу Кузьмуку вистачило розуму «не рубати шашкою з плеча», адже можливі наслідки такого відсторонення від посади він чудово розуміє. У власній резолюції 14 вересня на листі Бондика Олександр Кузьмук розмашисто написав: «Забороняю. Хто буде організовувати усунення недоліків, виявлених комісією, та виконувати її рекомендації?».

Олена ЛЕВИЦЬКА