На вагу золота кожна година: їжу потрібно приймати вчасно – дослідження

Перше місце серед причин смертності у світі посідають серцево-судинні захворювання. Недавнє дослідження пролило світло на те, як простий акт вибору часу приймання їжі може зіграти значну роль у зниженні або підвищенні ризику серцево-судинних захворювань та інсульту.

Як інформує УМ, про це пише щотижневе видання The Week, яке виходить в США та Великобританії.

З огляду на те, що щорічно від серцево-судинних захворювань гине понад 18 мільйонів людей, і велика частина з них — через харчові звички, це відкриття може стати доленосним для багатьох.

Європейські вчені вивчили особливості харчування понад ста тисяч осіб, більшість з яких становили жінки, і спостерігали за їхнім здоров'ям у середньому протягом семи років. За цей період у більш ніж 2 000 учасників розвинулися захворювання, пов'язані з серцем, що дало змогу отримати цінні відомості про взаємозв'язок між часом приймання їжі та здоров'ям серцево-судинної системи.

Одним із ключових результатів дослідження став зв'язок між часом прийому сніданку та ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Виявилося, що затримка першого прийому їжі протягом дня навіть на годину може значно підвищити ймовірність виникнення серцево-судинних проблем. Наприклад, якщо ви звикли снідати о 9 ранку, то перенесення сніданку на годину раніше потенційно може знизити ризик.

Час вечері також відіграє важливу роль, особливо щодо цереброваскулярних захворювань, таких як інсульт. Виявилося, що прийом їжі після 21:00 підвищує ризик на 28% порівняно з тими, хто вечеряє раніше, близько 20:00. Ба більше, продовження періоду голодування протягом ночі — по суті, рання вечеря, виявилося корисним для зниження ризику інсульту.

Дослідження вказує на просту, але ефективну стратегію профілактики серцево-судинних захворювань: снідати до 8-ї ранку і вечеряти до 9-ї вечора, забезпечуючи тривалий піст на ніч. Ця звичка не тільки відповідає природним ритмам нашого організму, а й може стати простим підходом до збереження здоров'я серця.

Ці результати не тільки підтверджують старе прислів'я "час — це все", а й вказують на потенційно легке коригування нашого розпорядку дня, що має глибокі наслідки для нашого довгострокового благополуччя.

Як повідомляла УМ, українці удвічі більше звертаються за психологічною допомогою.