Антиукраїнські норми законопроєкту №11469 про множинне громадянство

Сьогодні Верховна Рада проголосувала в першому читанні за внесений президентом законопроєкт №11469 про множинне громадянство. 

 

Питання множинного громадянства саме по собі є дуже непростим і контраверсійним. Але навіть якщо, зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. 

 

По-перше, в ньому є відверто антиукраїнські норми, які дозволяють більшості іноземців, що набуватимуть наше громадянство, не складати  до цього іспити з української мови, історії України та основ Конституції. Вдумайтеся: нам пропонують  множити число громадян, які не мають уявлення про Україну, її історію, правовий лад і зовсім не володіють українською мовою! 

 

По-друге, якщо в попередній версії президентського проєкту був перелік 33 держав Європи і Великої Сімки, з якими українці зможуть мати множинне громадянство, то тепер цей перелік зник.

 

Натомість у законопроєкті написано, що його ухвалять колись окремим законом. Які там будуть країни?! Туреччина? Китай? Білорусь? Чи може Росія? Яка логіка голосувати його окремо? Навіщо  голосувати за кота в мішку? 

 

По-третє, проєкт набуває чинності лише в пакеті з іншим, відверто антиконституційним законопроєктом, який ділить українських громадян на сорти і нівелює більшість позитивних сторін законопроєкту 11469.

 

Ці дуже істотні і дуже небезпечні положення закладалися в текст зовсім не для того, щоб їх виправляти в другому читанні. Але замість того, щоб відправити цей проєкт на доопрацювання, 247 депутатів натиснули кнопки «за». І особливо шкода, що серед цих 247 – не лише «слуги народу» й уламки ОПЗЖ, голосуванням яких за відверто антиукраїнські норми нікого, на жаль, не здивуєш.

 

На жаль, проголосували «за» і чимало депутатів з інших фракцій, які з точки зору здорового глузду не мали б цього робити. 

 

Безумовно, згадані норми є обурливими і не будуть підтримані українським суспільством. Але дуже школа, що в час війни громадянське суспільство змушене буде вчергове витрачати зусилля і час на те, щоб змусити відволікатися на внутрішні проблеми і  змушувати владу відмовитися від чергових антиукраїнських забаганок.