Шановні Українці!
Сьогодні наші захисники на фронті втілюють місію багатьох поколінь українців. У цьому – велич нашого часу. Велике визвольне змагання України за незалежність підтримують 54 держави світу – це найбільша коаліція з часів Другої світової війни.
Як великий оптиміст
я впевнений, що увага до нашої країни відкриває безпрецедентні економічні можливості для розвитку в Україні бізнесу всіх рівнів.
Чи усвідомлюють іноземні інвестори, що Україна попри війну залишається країною з безмежним потенціалом та сприятливим інвестиційним середовищем? Вони починають це розуміти, адже ті, хто не боїться ризиків зараз, матимуть кращі результати, ніж ті, хто прийде пізніше.
Ті можливості, які сьогодні демонструє Україна – найкраща пропозиція з усіх, які ви можете почути у Європі. У нас безліч ринків, які потребують колосальної уваги світу.
Я знаю багато інфраструктурних проєктів, які на 40% готові до реалізації, але потребують підтримки. Їх варто розвивати у синергії українських і міжнародних інвесторів.
Міжнародна спільнота готова йти нам назустріч у будь-якій частині фінансової механіки для успіху інвестицій. Куди б у світі ти не звернувся як представник України, зараз тобі ніхто не скаже “ні”. Сьогодення відкриває унікальні можливості як для міжнародної, так і для української інвестспільноти – і цим варто користуватися.
Світ починає розуміти, наскільки велика місія України у зерновому секторі, про що сьогодні говорять на кожному ринку — чи то південно-азійському, чи африканському.
Ми були серед п'яти найбільших виробників зерна у світі. Український аграрний сектор годує понад 500 мільйонів людей у світі. Без українського зерна багато країн вже не можуть існувати.
У 2022 році Україна досягла врожаю зерна у 106 мільйонів тонн. Проте 70% цього врожаю зберігається в невідповідних умовах, просто неба. Річкова система Дніпра, яка потребує відновлення, має лише два елеватори. На Дністрі немає елеваторів, а на березі Чорного моря розбудовується лише невелике елеваторне господарство. Тому потреба у нових елеваторах для збереження зерна – нагальна.
Зерновий ринок України, який, попри свій потенціал, наразі відчуває дефіцит двох третин інфраструктурних основ, потребує масштабних інвестицій з боку світової спільноти, й особливо з боку європейських партнерів.
Збудувавши елеваторну інфраструктуру, ми зможемо розкрити весь потенціал зернового сектору України. Виникає логічне запитання: чому, будучи лідером з виробництва зерна в Європі, Україна не експортує продукти первинної переробки? Чому випічка з українського зерна виробляється не в Україні, а в країнах з дефіцитом зерна?
Ми маємо 53 000 фермерів. Але запитайте нашого основного виробника зерна, як він продає 1000 тонн зерна – і відповідь зависне в повітрі, бо на нашому ринку немає елементарної організації, немає зернової біржі. У Канаді фермер може миттєво дізнатися умови продажу своєї тисячі тонн зерна через біржу. Це приклад того, як зерновий ринок повинен працювати.
На нас чекає колосально цікава розбудова цього сектору. Ми повинні створити організовану інфраструктуру для нашого зернового ринку – це майданчик для впровадження сотень амбітних та рентабельних проєктів.
Український енергосектор – величезне поле для нових інвестицій та динамічного розвитку підприємництва. Один із варіантів, як розбудувати цю сферу, – спорудження альтернативної енергетики в Чорнобильській зоні.
Я доклав значних зусиль для розвитку альтернативної, відновлюваної, зеленої енергетики, зокрема вітрової та сонячної, на території Чорнобильської зони. Це дозволить реанімувати 4% української землі, яка протягом майже 40 років залишалася економічно неактивною. Тут може йтися про проєкти з багатомільярдними інвестиціями та з колосальним економічним успіхом для України - найбільший кластер альтернативної енергетики в Європі..
Колись ми мали шість нафтопереробних заводів – сьогодні ж залишився лише один, який працює. Україна потребує будівництва двох нових НПЗ, бо кожний літр солярки, що використовується в Україні – імпортований з Польщі або Румунії. Яка ще нація сьогодні потребує таких великих та амбітних проєктів?
Українські плани з розвитку ядерної енергетики вже проголошені, і це також про унікальні можливості, які поєднують політичний та економічний потенціал України.
Сьогодні Україна гостро потребує відновлення своїх хімічних комбінатів, щоб повернути втрачені позиції на світовому ринку. На жаль, жоден з п'яти українських хімічних заводів не працює, хоча потреба в полімерній та хімічній продукції залишається критичною. Кожен новий будівельний проєкт в Україні хоча б на 20% складається з пластику.
Парадоксально, що Україна, яка є найбільшим споживачем добрив у Європі, не має жодного працюючого хімічного заводу через залежність від російських поставок газу та нафти. Наразі ми маємо величезний потенціал для розвитку хімічної промисловості.
До того ж, попри колосальні руйнування промислових потужностей, українські підприємства демонструють стійкість та прагнення до відновлення. Наприклад, наш завод “Антонов”, літовище якого було зруйноване ворожими бомбардуваннями, знову пропонує світу найефективніші та найбільші військово-транспортні літаки. Ми виробляємо найпотужнішу авіацію, відому в світі.
Харківський “Енергоатом” випускає все для ядерної генерації, окрім корпусів. Це унікальні можливості для розвитку енергетичної галузі України.
Робоча сила у XXI столітті – це нафта XX століття. Це те, що не можна ігнорувати, те, за що варто піклуватися. Я переконаний у цьому. Утім, сила українців – у високому рівні освіти. Це цінний людський ресурс, який є ключовим для процвітання будь-якої держави у XXI сторіччі.
Ми пишаємося тим, що є третьою армією програмістів у світі і швидко опановуємо цифрову економіку. Це робить нас лідерами, за якими іде більшість країн Європи.
Особлива гордість за молоде покоління, яке володіє такими унікальними знаннями, що вони стають просто незамінними. Тому саме цей наявний потенціал потрібно розвивати гармонійно та грамотно – розробляти мотивацію для молоді залишатися в країні. Я вважаю, що у цьому контексті надзвичайно доцільним буде відкриття в Україні п'яти-шести міжнародних університетів світового рівня, які видаватимуть високоякісні міжнародні дипломи.
Те саме можна сказати і про медицину: маємо поставити на порядок денний створення п'яти-десяти поліклінік вищого рівня, які зможуть конкурувати на світовому рівні. Я особисто знаю дуже багато видатних українців у цій галузі, і вони потребують підтримки і ресурсів для реалізації своїх великих проєктів. Тоді вони зможуть продемонструвати світові найкращі досягнення.
Тільки так ми зможемо боротися за повернення додому кожної родини, кожного українця: від найменшого до найстаршого.
Слава ЗСУ і слава Україні!
