За маскою сили
«Я не можу дозволити собі слабкість». «Мені не Ок почуватися залежною від чиєїсь милості». >>
Штаб-квартира НАТО. (nato.int)
Звичайно, це лише моя думка, мої роздуми, не експертний висновок. Але Україну від нападів Росії не врятує НАТО.
Так, у НАТО і ЄС я хотів би бачити Україну ще за свого життя. Проте - смішно, але я так думаю, - Росії навіть вигідна Україна в НАТО. І не в НАТО вигідна.
Ненависть Росії до України давно ірраціональна. Отже, жодним стоп-слів. Спробуйте сказати маньяку "не будь маньяком, бо_____".
Вигода Росії від України в НАТО - враг у ворот. Он хочет всех нас убить. Русские не сдаются. Тому вже на другий день після вступу України в НАТО Росія як гопник обстріляє прикордонні території, затягне широку либу і так з підколкою запита: "Ну чё, где ваша ответка? Чё вы делать-то будете?" А нічого.
Висловлювати глибоке занепокоєння. Або переконувати самих себе, що це випадково залетіло.
Ні, не я буду переконувати своїх кумів - чинна влада Захід, а Захід - чинну владу. Бо отвєтку треба узгоджувати з купою інституцій.
А русофілів як було догуя, так і буде. Тим часом за поребриком будуть легально захищатися від НАТО, яке не в Фінляндії, а саме в Україні. Бо Україна - ворог, у неї рахунки за скалічених, гвалтованих і вбитих. Північна Корея в масштабах 140 мільйонів мертвонароджених.
Чи є вихід? Є, але його нема. Військова окупація Росії, якої ніхто ніколи нікому не дозволить. Дякую за розуміння.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли Україна стане членом НАТО
«Я не можу дозволити собі слабкість». «Мені не Ок почуватися залежною від чиєїсь милості». >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
«Україна молода» продовжує друкувати найцікавіші дописи із соціальної мережі «Фейсбук», які віддзеркалюють події та емоції російсько-української війни, повномасштабний період якої триває уже три роки й одинадцять місяців. >>
Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>