Містечко Хансена у Тарасівці: унікальний проект для переселенців
Дякую родині Хансенів - Делл Лою та Джулі - які вперше приїхали до України у травні 2022 року, відгукнувшись на наш біль - і які з того часу живуть з Україною у серці. >>
Гендерна рівність. (Фото з відкритих джерел)
Зараз буде допис, який пояснює, чому радикальні феміністки українського обряду ненавидять усіх чоловіків, крім підкаблучників.
Але перш, ніж перейти до суті, наголошу: у сцені, побаченій, почутій та відтвореній, я категорично на боці жінки й дівчинки. І описаного мною дебіла мужчиною не вважаю. Сам таких ненавиджу.
А тепер, власне, картинка. Зупинка тролейбусу. Батько, мама, донька, дівчинка років 10. Так званий батько кричить на дівчинку і штовхає її, бо вона себе якось не так, на його думку, повела. Спроби мами заступитися за доньку називаються на: "Закрой свой рот!".
Мама, до речі, україномовна. Він - ні. Все продовжується в тролейбусі. Жінка вимагає ставитися до неї і дитини з повагою. У відповідь: "Не нравится - идите жить к твоей маме!" - "Але ж ти батько! Ми сім'я!" - "Раз я батько, то сиди тихо, пока я воспитываю дочку". - "Ти можеш нормально себе вести?" - "Я вас кормлю. Я работаю. И веду себя нормально".
Розумників, котрі вважають, що я чи хтось інший мусив би втрутитися, ігнорую. Я зараз про інше: ось воно, Зло, яке робить із жінки феміністку українського обряду і ось причина, чому невдалий персональний досвід, індивідуальний, проектується на ненависть до чоловіків як таких.
Я ненавиджу ось таких козлів. Але так само ненавиджу, коли навпаки: під лавку заганяють мужчину.
Існує ціла система договорів, які дозволяють шукати спільну мову, домовлятися - але те, що я бачив, під жоден подібний договір не підпадає. Тут справді - до мами, без варіантів.
Проте - не викреслювати чоловічий рід із життя і не налаштовувати дівчинку проти всіх мужчин.
Я таке чув: наш тато поганий, всі чоловіки погані, ненавиджу чоловіків. Дівчинка казала, інша, давно. Знаю її маму. Мама така феміністка - не підходь. Хоча це лише особистий травматичний досвід.
Дякую за розуміння. Жінок люблю, шаную, ціную.
Дякую родині Хансенів - Делл Лою та Джулі - які вперше приїхали до України у травні 2022 року, відгукнувшись на наш біль - і які з того часу живуть з Україною у серці. >>
4-місячний Тимофій, 7-місячна Ліза, 3-річний Марк, 8-річна Злата та Сергійчик, якому в липні мало виповнитися 10 років. Ці імена додано до числа понад півтисячі українських дітей, чиє життя вже обірвала зла воля російських загарбників. >>
Слова пані Зеленської дисонують з заявами радника ОП пана Лещенка, який після свого скандального інтервʼюненаваживсявибачитисяпередмільйонамиукраїнськихбіженок. >>
Вона — та, хто виховала найкращого чи найкращу із нас. Вона — та, хто виховала незламних. >>
Тепер, коли мене питають, що є найважливішим у вихованні дітей різних поколінь, я без жодного сумніву кажу, що найголовніше — багато говорити. >>
Згадав дівчачі кімнати в гуртожитках своєї юності. На стінках - постери рок-зірок, Юри Шатуніва в джинсовій жилетці на голий торс, Модерн Токінг, через роки - Бреда Піта, Міккі Рурка, просто мальчішкі з журналів. І нічого. Пацани не ревнували. >>