Про феміністок і постери на стінах
Письменник Андрій Кокотюха. (Фото з facebook.com)
Згадав дівчачі кімнати в гуртожитках своєї юності. На стінках - постери рок-зірок, Юри Шатуніва в джинсовій жилетці на голий торс, Модерн Токінг, через роки - Бреда Піта, Міккі Рурка, просто мальчішкі з журналів.
І нічого. Пацани не ревнували.
А тут читаєш феміністок про календар, на якому жінки не зовсім у одязі - і непозбувно бентежишся.
Виявляється, постери з Шатуновим чи аналогом можна.
А оце ніззя. Бо - увага! - в армії служать також жінки, і їм се неприємно буде бачити.
Ті ж феміністки нарікають: чоловіки-воїни постійно витріщаються на жінок-однополчанок.
Значить, на живу жінку дивитися не можна. На картинку на стіні теж не можна.
А пропонувати задля балянсу почепити поруч австрійського пожежника - теж зась. Бо це означатиме: жінки милуються австрійськими пожежниками, не годиться.
От змушують же цитувати Висоцького, бо українського твору на відповідну тематику не знаходжу: "Обложили меня, обложили, гонят весело на номера!".
