Княжий знак полоцьких князів з печатки. (facebook.com/oleksandr.alfyorov)
Дуже багато друзів надіслали мені новину про знахідку під Мінськом денця глечика з тризубом. Білоруські археологи атрибутували цей знак сину Володимира святого та Рогніди – князю Ізяславу.
Вони і праві і не праві – тризуб Ізяслава, але не Ізяслава!
Внесу трохи ясності.
Ізяслав Володимирович - засновник полоцької гілки Рюриковичів, був полоцьким князем у 990-1001 році. Знак із денця має свою специфіку виконання і характерний для знаків дітей Володимира – Ярослава Мудрого та Мстислава. Тож, можна сказати, що це за стилістикою знак Ізяслава.
Але! За часів Ізяслава ми не знаємо клейм на денцях посуду із княжими знаками. А цей матеріал відомий тисячами знахідок! Перші клейма, з княжими знаками на посуді це 30-і роки 11 ст. з Києва із тризубом Ярослава Мудрого. Тобто на денці тризуб Ізяслава, але його зображення на денці могло з’явитись через кілька десятків років після його смерті!
Як таке може бути? А секрет простий. Полоцькі князі зберегли тризуб з перехрещеним середнім зубом без змін протягом кількох століть. Зокрема про це свідчить аналогічний знак, справді Ізяслава, вирізаний на обушку і знайдений у Мінську з датуванням кінцем 10 століття; і печатки з тим самим тризубом 12 століття.
Полоцькі князі спадкували без змін знак батьків протягом кількох поколінь. Тож, знак Ізяслава Володимировича успадкував його син Брячислав Ізяславич за правління якого (1003-1044 рр) і почали на денця посуду ставити клейма з княжими знаками. Тож, на денці знак саме Брячислава, який успадкував його від свого батька Ізяслава.
Начебто тонкощі, але вони потрібні. Так, наприклад, ми з вами дізнались, що Міністерство культури та інформаційної політики України розмістило до Дня Української Державності вигаданий тризуб на рекламних матеріалах. Або ж те, що на сокирі, яку нещодавно подарували до Національного музею історії України, зображений фантастичний тризуб, що доводить, що експонат є сучасною підробкою.
Як кажуть, хтось ховається в дрібницях))
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>
18 жовтня 2025 прес-секретар Білого дому пані Керолайн Лівітт звернулася з відозвою, в якій є така фраза: «Президент США сказав обом сторонам: війна триває занадто довго, занадто багато невинних людей загинуло. >>
Вселенський досвід переконливо засвідчує згубність ігнорування безпеки громадянського суспільства і держави. >>
