Гидко від слабких рішень сильних лідерів світу

15:55, 07.03.2022
Гидко від слабких рішень сильних лідерів світу

Віктор Ющенко коротко нагадав нашу спільну із колективним Заходом і НАТО – безпекову історію. (facebook.com/president.ukraine)

Завжди почуваєш себе гидко, коли на твоїх очах сильні Держави, сильні світові Інституції чи просто сильні Лідери роблять слабкі рішення, які акцептують заочно, по суті, загибель десятків тисяч українців.
 
Щоб бути зрозумілим, хочу коротко нагадати нашу спільну із колективним Заходом і НАТО – безпекову історію. 
 
Перше:
 
1994 рік. На великі заклики і прохання наших друзів і партнерів – США, В.Британії, (Росію не буду згадувати в суі), Франції, Китаю під десятки політичних заяв НАТО, ООН, національних парламентів світу – Україна добровільно передає РОСІЇ увесь свій тактичний і стратегічний ядерний потенціал (третій у світі).
 
Це була остання крапка в завершенні холодної війни (дехто її називав Третьою світовою).
 
Навзамін нам залишили Будапештський меморандум, який Україна читали і сьогодні читає як безпекову гарантію нашій територіальної цілісності і повного політичного суверенітету. Документ підписали великі країни «ядерного клубу» світу. Вище в безпеці – стояв лише Господь Бог.
 
Друге:
 
У 2008 році спираючись на вище описане, Україна (разом з Грузією) подає заявку на приєднання до Плану дій відносно членства в НАТО. Нам відповідають відмовою – лукавою (через позицію пані Меркель і Саркозі).
 
Того ж дня в Бухарест прилетів Президент Росії Путін. Подякував лідерам НАТО за мудре і далекоглядне рішення по Україні і Грузії, провів перший історичний факультатив на тему – «Україна штучна країна», «Ми одін народ» і інші дурниці.
 
Це рішення альянсу, на мій погляд, розв’язало Путіну руки на довгі роки. Через 4 місяці – Росія окуповує Грузію…
 
Третє:
 
В 2014 році Росія окуповує Крим і частину Донбасу. «Их там нет»…
 
Четверте:
 
24 лютого Росія нападає на Україну по всій лінії російсько-українського кордону, та й по суті білорусько-українського кордону (протяжністю….), В решті решт весь цивілізований світ побачив, що «Их там есть». І що?!!!
 
4 березня 2022 очільники НАТО заявляють, що не можуть прийняти солідарне забов’язання закрити повітряний простір над Україною!!! Чи не виглядає це як історична іронія долі Нації і Держави, яка перша і єдина в світі добровільно відмовилася від ядерного імунітету?!
 
Сьогодні Президент України, Уряд України, Парламент України, політичні сили і просто понад 65 млн. українців світу звертаються до націй світу, очільників держав світу та керівництва НАТО! 
 
Просять, звертаються, КРИЧАТЬ:
 
- Закрийте повітряний простір України – джерело тисяч і тисяч смертей, які приносять російські літаки і ракети. Не час думати тільки про себе!
- Якщо цього не можете… передайте літаки через будь-яку нейтральну міжнародну організацію чи місію.  Ми самі закриємо небо над Україною.
- Якщо і цього не можете зробити – негайно забезпечте оборонні сили України засобами ППО і ПРО, через будь-яку нейтральну міжнародну організацію.
- Якщо і цього не можете…?!!!
 
Своїм дописом я не ставив за мету когось образити чи принизити наших і моїх західних друзів і партнерів. Це думки в голос. 
 
Слава Україні!
  • ЗСУ ведуть успішні переговори з росією

    Не путін приймає рішення щодо майбутнього України. Хто б не був президентом, лідером уряду в Україні – ми не дамо росії права вето на будь-яке майбутнє рішення, включно з членством України в НАТО. >>

  • Війна, яка змінила нас: Вражаючі новели Катерини Пилипчук

    Пані Катерина написала книгу про долі різних українців, що є героями цієї війни і на мою думку, саме про це потрібно говорити сьогодні із світом, говорити із кожним українцем, говорити із дітьми, що зростають у наших родинах. >>

  • Час назавжди приборкати валдайнутого мегаломаньяка

    Переконливим свідченням такої рецесії є нічим неспровокована геноцидна збройна агресія Росії проти України, що триває вісім років поспіль і принесла державі і нації колосальні людські жертви, руйнування та страждання. Чи можливо було уникнути подібного? >>

  • Базікати — не Батьківщину боронити

    У день нападу росії на Українську державу, незважаючи на ту розгубленість, яка в перші години заволоділа населенням не тільки в Житомирі, а й по всій Україні, ми, офіцери у відставці, полковники В. Повар, Б. Ревенко, підполковник О. Боржновський і я, зв’язавшись по телефону, вирішили діяти. >>