Популізм опалювального сезону

2014 рік Нафтогаз зустрів з боргом у 142 млрд грн.

Такою була ціна «дешевого» газу для населення.

Ми також отримали у спадок декількох газових принцес і королів, «льош-мерседесів» і брутальних газових директорів, які щасливо вели безтурботне життя.

Натомість українці були змушені оплачувати десятки і сотні мільярдів боргів за «дешеві» газ, електроенергію, тарифи. А ці кошти можна було скерувати на якісні дороги, сучасні медицину і освіту, потужну армію.

Скільки надсучасних «президентських університетів» з зарплатою викладачам від 4000 дол/місяць можна заснувати лише за рахунок «боргу» Нафтогазу?

В кожному обласному центрі по одному!

Чи збудувати 10 000 км швидкісних автошляхів по всій Україні за 140 млрд грн! Якщо на дорогах не красти, звісно.

Але ні, ми були змушені віддавати кошти платників податків за борги Януковича, борги епохи популізму, брехні, корупції і «дешевих тарифів».

Тоді, у 2014 у нас не було іншого шляху, аніж піднімати всі тарифи до ринкового рівня. І поки відроджувалася економіка і зростала заробітна плата в усіх, ми запустили механізм субсидій для підтримки тим, чий рівень доходів був низьким. Мільйони українських сімей отримали таку допомогу.

Чи був такий крок популярним? Ні, але ми свідомо пішли на цей репутаційний удар, давши в руки популістів дешевий лозунг «а ми ЗНИЗИМО тарифи удвічі».

Ми взяли перший удар на себе, бо чудово розуміли, що здорова економіка та, яка базується на ринкових принципах і підходах.

Ключовий підхід - не все дешево і недоступно, а ринкова економіка і заможні громадяни з державною підтримкою лише тим, хто цього насправді потребує.

Так, у нас теж були помилки на цьому шляху. І, звісно, попереду ще було багато роботи.

Проте Зеленський веде нас не вперед, а назад.

Ціни на газ і електроенергію для населення вже удвічі-утричі нижчі від ринкових, розрив між цінами для побутових споживачів і комерційним сектором - в рази.

Через популізм опалювального сезону 2020/2021 рр. понад 100 млрд боргів поклали і на так вже ледь дихаючий Нафтогаз, якого зараз не добиває лише лінивий. І, як в часи Януковича-Кучми-Кравчука: борги для нас - надприбутки для декількох друзів Президента.

Енергетична криза, коли з Енергоатому і Центренерго вимиті всі кошти, прострочені виплати за зеленим тарифом - лише поглиблює майбутню кризу неплатежів.

Фінал цієї пісні очевидний: коли це все впаде кожному з нас на голову - Зеленський втече (сподіваюся, що ні, бо він має сидіти!), а ми знову будемо виплачувати борги президента-популіста замість ремонту доріг і фінансування освіти, медицини, армії.