Династія патріотів: від армії УНР до сьогоднішньої військової розвідки
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
Лист Павла Пельса з Державного архіву Швеції. (Фото Історичної правди)
Нещодавно Марина Траттнер звернула увагу на комплекс відцифрованих документів зі Шведського архіву, що були безпосередньо дотичні до історії України, особливо часів Хмельницького.
Матеріали шведською та латиною. Своїм відкриттям вона «підірвала» Інтернет. Численні лайки, поширення, коментарі. Але знати про наявність цих джерел та розуміти їх – дві абсолютно різні справи.
У пані Марини відсутня історична освіта, але є неймовірне бажання збагатити нашу історію зірвавши для нас із вами «печать» мовчання. Володіючи шведською та озброївшись інструментарієм джерелознавця вона розпочала вичитку та переклад текстів 1653 року!
«Перша ластівка» з‘явилась на Історичній правді. Щиро вітаю авторку з дебютом! Я вірю, що у п. Марини стане сил, мотивації та часу- завершити розпочате. Вірю, що буде й опубліковано кількатомник і наші дослідники Козаччини зможуть цим користуватись!
Вірю у справу п. Марини й обіцяю підтримувати та допомогати чим зможу! Можливо, саме в такій конкуренції – коли дослідники історії без історичних дипломів будуть «піднімати планку» для дипломованих істориків.
Разом із тим, мене дуже інтригує сама публікація. Як сприймуть перекладений текст читачі? Переконаний -для багатьох буде шок. Опублікований документ- частинка величезної мозаїки. Можливо саме цей фрагмент джерела- залайканого соцмережею, приверне увагу аудиторії до складнощів роботи в історичному цеху.
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>
Чому польському місту дозволено увіковічнювати ката, який нищив українських немовлят, а Україна не має права вшановувати Героїв УПА? Не можна однією рукою погрожувати забрати ордени за українських героїв, а іншою - захищати назви вулиць на честь убивць українців >>
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>