Не фонтан: у центрі Києва варто встановити пам'ятник воїну-захиснику
На цьому місці мав би стояти пам'ятник. Це може бути пам'ятник воїну-захиснику. І я точно знаю, що актуальність цього пам'ятника була б ще багато років на вищому рівні. >>
Лист Павла Пельса з Державного архіву Швеції. (Фото Історичної правди)
Нещодавно Марина Траттнер звернула увагу на комплекс відцифрованих документів зі Шведського архіву, що були безпосередньо дотичні до історії України, особливо часів Хмельницького.
Матеріали шведською та латиною. Своїм відкриттям вона «підірвала» Інтернет. Численні лайки, поширення, коментарі. Але знати про наявність цих джерел та розуміти їх – дві абсолютно різні справи.
У пані Марини відсутня історична освіта, але є неймовірне бажання збагатити нашу історію зірвавши для нас із вами «печать» мовчання. Володіючи шведською та озброївшись інструментарієм джерелознавця вона розпочала вичитку та переклад текстів 1653 року!
«Перша ластівка» з‘явилась на Історичній правді. Щиро вітаю авторку з дебютом! Я вірю, що у п. Марини стане сил, мотивації та часу- завершити розпочате. Вірю, що буде й опубліковано кількатомник і наші дослідники Козаччини зможуть цим користуватись!
Вірю у справу п. Марини й обіцяю підтримувати та допомогати чим зможу! Можливо, саме в такій конкуренції – коли дослідники історії без історичних дипломів будуть «піднімати планку» для дипломованих істориків.
Разом із тим, мене дуже інтригує сама публікація. Як сприймуть перекладений текст читачі? Переконаний -для багатьох буде шок. Опублікований документ- частинка величезної мозаїки. Можливо саме цей фрагмент джерела- залайканого соцмережею, приверне увагу аудиторії до складнощів роботи в історичному цеху.
На цьому місці мав би стояти пам'ятник. Це може бути пам'ятник воїну-захиснику. І я точно знаю, що актуальність цього пам'ятника була б ще багато років на вищому рівні. >>
Фактично Путін намагається продовжити місію одного зі своїх натхненників — Сталіна. Той також чітко усвідомлював, що існування українців як нації є загрозою для імперії. >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>
Вселенський досвід переконливо засвідчує згубність ігнорування безпеки громадянського суспільства і держави. >>