Символ трагедії українців влітку 1941 року

20:45, 05.07.2021
Символ трагедії українців влітку 1941 року

Молода українка на світлині - Марія Лис, їй 20 років, у Львові з 1935 року.

Це фото, яке вперше побачив десь двадцять років тому, стало для мене символом трагедії українців влітку 1941 року. 
 
Молода красива українка у вишиванці, на обличчі - шок від побаченого в тюрмах Львова. 
 
Позаду люди, які прикривають обличчя хустинками через сморід від розкладання тіл. А ще - німці, нові впевнені у собі  хазяї міста, з якого лиш втекли попередні - совєти. 
 
Десь за кадром - тисячі вбитих в‘язнів та євреї, яких зігнали прибирати трупи. 
 
Завдання символу є узагальнювати і це фото чудово надається до того, щоб вцілому відобразити трагедію багатьох міст Галичини та Волині після відступу Червоної армії. 
 
Але сьогодні це фото набуло іншого значення. Воно наповнилося конкретикою. Завдяки допису Усті Стефанчук та коментарю Лесі Рудавської-Коленської дізнався, що молода українка на світлині - Марія Лис, їй 20 років, у Львові з 1935 року. 
 
Тут вона навчалася на бухгалтера, до приходу більшовиків у 1939. За совєтів навчалася машинопису і почала працювати у торгівлі. Про втечу червоних із міста дізналася, як і всі львів‘яни, вранці 30 червня 1941. 
 
Тоді ж стало відомо про тисячі вбитих в’язнів у тюрмах. Марія, разом з іншими, намагалася знайти серед загиблих рідних чи близьких, яких за кілька місяців чи тижнів перед тим забрали чекісти. 
 
Не знаю, чи знайшла вона того, кого шукала, але певен, її життя після поділилося на до побаченого та після. Картини жахливлї масакри назавжди зафіксувалися в свідомості. 
 
А ще це фото нині стало символом тривоги за сьогодення. Його публікація з інформацією про масові вбивства енкавидистами влітку 1941-го стала приводом для видалення профілю Усті Стефанчук - львів’янки, нині канадійки, дослідниці, дописи якої завше цікаві і дотепні (наразі створено новий аккаунт - Ред.).  
 
Фейсбук пропонує забути нашу історію тому, що вона, на його думку, «порушує стандарти спільноти»? Тому, що вона надто складна і трагічна? 
 
Ми вже належали колись до спільноти, яка не хотіла, аби ми говорили про наше минуле. Ця спільнота виявилася менш живучою, як наша пам’ять.
  • В пам‘ять про Василя Кука

    Покоління нескоренних вже майже відійшло від нас. Із сотень тисяч рішучих юнаків та дівчат, які в 1920-1950-ті відважно піднялися на боротьбу сьогодні залишилися одиниці. >>

  • Слова про Голодомор завжди є важкі

    Ми врятували і повернули людям правду про Великий Голод. Повернули з безодні, з провалля, з неповернення. Ми розпочинали з одиниць. Одиниць спогадів, здогадів, свічок і пам’ятників. >>

  • Спроби радянських вождів «випалити» українство як явище

    У Союзі велася цілеспрямована неоголошена війна проти українського народу, який своїм волелюбством та прагненням свободи підривав стовпи більшовицької ідеології і загрожував самому існуванню тоталітарної імперії. >>

  • Левко Лук'яненко прожив довге і непросте життя

    Один із творців незалежності України, дисидент і правозахисник, співзасновник Української Гельсінської групи Левко Лук'яненко прожив довге і непросте життя. І залишився у пам’яті поколінь Великим Українцем. >>

  • Таємниця походження гетьмана Пилипа Орлика

    За жіночою лінією Пилип Орлик походив від князів Гедеміновичів та вважався одним із нащадків Великого литовського князя Кейстута Гедеміновича. Одна з генеалогічних легенд середньовіччя, переповідає, що його предками за жіночою лінією могли бути й Рюриковичами. >>