Закон про мову не працює

Це не сумний допис. Це констатація: тиждень показав мені, що Закон про мову не  працює.

 

В усякому разі, працює не так, як щоночі сниться депутату Бужанському в мокрих кошмарах.

 

Далі буде ще гірше. Відсутність покарання тому причина. Ви не покараєте пивняк чи перукарню, або - міні-магазинчик гордою заявою: "Більше я до вас не зайду!".

 

Ви не знайдете. Було в них сто покупців, стане не одного менше. А завтра зайде два, яким какаяразница.

 

Не коментуватиму коментарі, але вже готовий читати в них історії про те, як кожен із вас українізував примусово маркет на районі.

 

Закон - виконують. Нема ніде в світі спеціального закону, яким сферу послуг намагаються змусити говорити державною мовою. Я не краду не тому, що мене закон змушує не красти. Не тому, що сидіти не хочу. А тому, що не краду. Це моя природа.

 

Мова - теж природа. Ще - звичка. Як ламати ситуацію? Писати скарги, на які реакція буде за рік - не моє. Сваритися всякий раз, коли якійсь пацан не виконує Закон? Це не додає мені життєвої енергії, це зіпсований день.

 

Водити з собою всюди пані Ларису Ніцой? Так у неї своєї боротьби по маківку. Без покарання завтра, якщо порушення сьогодні, а головне - без розуміння, що все це має значення, Закон не буде працювати.

 

Вихід бачу лише один: власники кожного окремого закладу обслуговування самі доводять персоналу норми Закону. І особисто стежать за виконанням. Інакше - ой, самі ж знаєте.