Україна ризикує опинитися на два покоління у сірій буферній зоні

Багато пишуть про ймовірний розмін між Європою та Росією: повернення Росії в ПАРЄ на можливе звільнення наших в’язнів. Зрада Європи нам всім болить. Але не ведіться на це. Не шукайте такого роду "логічних" виправдань. Тим більше, всі чули, що казав російський президент в японській Осаці.

 

Насправді головна проблема навіть не в цьому. Найгірше буде, якщо Росія та Європа вирішать, що вони можуть домовитися за нашою спиною і спробують нав’язати нам чужу стратегію і тактику.

 

Вже зараз в кулуарах можна почути розмови про те, що Україна є спільним сусідством Росії та Європи, спільною відповідальністю, тому мають бути й спільні дії: насправді, дії будуть російські, а Європа буде спостерігати. На жаль, недосвідченість нової команди цьому сприяє, а економічний маневр у нас майже відсутній. І от ми вже не встигнемо озирнутися, як відверту капітуляцію нам намагатимуться представити як довгоочікувану перемогу. Якщо так трапиться, опинимося на два покоління у сірій буферній зоні.

 

Долю України мають вирішувати лише українці. І рішення, якими б складними вони не були, маємо приймати ми самі. Інші будуть нам допомагати лише якщо у нас будуть власні розум та тверда, навіть дуже жорстка воля відстоювати свою позицію.

 

Врешті-решт ніхто крім нас, українців, не буде вкладатися, щоб зробити Україну дійсно незалежною і успішною. І я не хочу, щоб за нас вирішували нашу долю, хто б це не був.

 

А ви?

 

Павло Клімкін, 29 червня 2019 року, Facebook