Стоп-кадр у Шевченковому краї
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Одні хочуть, щоб тут була вільна демократична некорумпована країна, а якою мовою тут будуть говорити, яких героїв шанувати, про яку історію пам'ятати - какая разница, лишь бы нам было хорошо.
Така собі покращена Росія без Путіна.
Інші - щоб тут була Україна для «справжніх» українців, патріотична, з мовою та історією, але без європейських цінностей, без справжньої демократії, без поваги до прав меншин. Така собі покращена Росія зі своїм Путіним - але українською мовою.
Парадокс ситуації в тому, що перемогти можуть тільки ті, хто хоче побудувати тут вільну демократичну Україну - так, україномовну, та патріотичну, але Україну для всіх, хто вважає себе українцями. І в якій будуть поважатися права кожного громадянина і кожної меншини. Яка буде не перекладом українською мовою «русского мира», а його європейською антитезою.
Так, ці люди в нашій країні в меншості. Так, їм все частіше доводиться стикатися з архаїзмом і печерним мисленням багатьох українських патріотів і нігілізмом і байдужістю до українського з боку багатьох прихильників змін.
Але тільки наше уявлення про Україну є конкурентоспроможним, тільки така Україна може відбутися і вижити.
Будь-які інші уявлення в будь-якому випадку рано чи пізно приведуть нас назад до Москви.
Віталій Портников, 12 грудня, Facebook.
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Продаємо голос владам, делегуємо питання
Компетенція і досвід — вимагають виконання >>
Податковий комітет рекомендував законопроєкт №15112 до голосування за основу. Після розгляду у Раді наслідки можуть бути катастрофічними не лише для виробників дронів, але й для забезпечення захисників. >>
Найнебезпечніше в такій пам’яті — перетворення історії на політичну зброю. Коли одна сторона говорить лише про власних жертв і не бачить жертв іншої, пам’ять перестає лікувати і починає знову розділяти. >>
Санкції на Богдана мені не зміг обґрунтувати чи пояснити реальними фактами жоден юрист та депутат. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>