Шляхом старої лахудри
Мій старший колега по перу Валерій М’ятович в одній зі своїх книжок, де дія відбувається в його степовому центральноукраїнському краї >>
«ФЕЙСБУК» – ЛЮБОВ – ВВП
10:43,
18.10.2017
Нещодавно знову шоферив блаблакаром. Оскільки роблю я це часто, то почав злегка аналізувати пасажирів. І ось що виходить.
Щонайменше один пасажир із трьох – це дівчина, яка їде до (від) свого хлопця. Іноді у салоні є дві такі дівчини.
Наприклад, обідній виїзд зі Львова до Києва у перший день після вихідних – це або киянка, яка відпросилася з роботи на понеділок, або львів’янка, яка працювала у суботу–неділю і тепер їде на побачення. Або обидві.
На лінії Київ–Хмельницький дві мешканки столиці їхали до своїх обласних бойфрендів, і рівно така ж кількість хмельничанок у ці ж дати вирішила відвідати коханих на Дніпрі. Іноді, дуже рідко, це буває хлопець, який їде… правильно, до своєї дівчини.
…Тож завдяки соціальним мережам ми отримали чудову заповнюваність потягів «Інтерсіті». Та розвиток альтернативних транспортних сервісів.
З точки зору економіки – це прекрасно!
Як для макроекономіки в цілому, так і розвитку транспортної інфраструктури зокрема, адже збільшує критично низьку в Україні мобільність населення.
Тому «Користувач змінив фото профілю» на себе із літаючими жовтими листочками, – це вам не хіхоньки з хахоньками, а посильний дівочий вклад у зростання ВВП та наближення приходу різних і всяких лоукостів.
А тому прошу ставитися до цього серйозно!
