За що борються українці?

- Апять еті укрАінци са сваєй мовай. Хатят рускій язик запрєтіть!

- Та нічого ми не збираємося забороняти, розмовляйте своєю мовою, читайте книжки своєю мовою, слухайте пісні своєю мовою, ми вимагаємо зовсім іншого!

- Ееее! - пауза

Мабуть, треба знову пояснювати. То чого ж хочуть українці? Як учителька, яка звикла пояснювати на наочному матеріалі, наведу Вам приклади.

Є у мене добра знайома, Саломе. Вона – вірменка, працює в Київській бібліотеці. Як Ви розумієте, Саломе багато спілкується з людьми. Саломе розмовляє вірменською мовою та українською.

Якось у мене була нагода почути, як Саломе розмовляє на роботі. У неї випала вільна хвилина і вона зателефонувала додому до сина, чи до чоловіка, запитати, як справи. Саломе розмовляла з ними вірменською мовою, я аж заслухалася незвичним для мене звучанням. Чудово, нехай розмовляє!

Це так прекрасно, що в родині дотримуються своїх традицій і своєї мови. До того ж, це її приватна справа, і ніхто не має права вказувати, якою мовою Саломе спілкуватися з рідними чи знайомими у своїх справах, де б то вона не була, на роботі, в магазині, чи вдома. Ото ж вона розмовляє по телефону вірменською – у цей час відчиняються двері і до бібліотеки заходить відвідувач…

І отут для наочності пропоную Вам різні варіанти розвитку подій.

Варіант перший, ПРАВИЛЬНИЙ. Саломе кладе трубку і красивою українською мовою вітає читача. Чому українською? Тому що вона на роботі в Україні в українській публічній установі. Вона вітає відвідувача українською мовою і той розмовляє з нею українською мовою. Всі порозумілися, все прекрасно.

Варіант другий, ПРАВИЛЬНИЙ. Саломе кладе трубку і красивою українською мовою вітає читача. Чому українською – бо вона на роботі в українській установі. Однак, відвідувач виявився російськомовним. Саломе, якщо не знає російської, може продовжувати розмовляти з відвідувачем українською, бо Саломе працює в Україні, то ж зобов’язана знати українську мову. Ще вона знає вірменську, і це похвально, бо це її рідна мова. Але, якщо Саломе знає ще й російську мову, якою розмовляє відвідувач, то вона може за бажанням перейти на мову відвідувача і далі вони обоє спілкуватимуться російською.

Варіант третій, ПРАВИЛЬНИЙ. Саломе кладе трубку і розмовляє з відвідувачем українською, бо вона на роботі в Українській публічній установі. Однак, виявляється, що відвідувач - іноземець. Якщо Саломе знає його іноземну мову, вона перейде на мову іноземця, якщо ж не знає, покличе когось із працівників, хто знає, або зможе допомогти порозумітися з іноземним відвідувачем.

Однак, якщо жоден працівник не знає мови іноземця - їх за це карати ніхто не буде, головне, щоб вони знали українську. Зрештою, іноземець знав, у яку країну їхав, то ж мусив подбати про підстраховку у спілкуванні вивченими українськими фразами, українським словником, українським розмовником, українським перекладачем в інтернеті, тощо. Якщо іноземцеві хтось допоможе – чудово! Ми ж гостинні.

Варіант четвертий, НЕПРАВИЛЬНИЙ. Саломе ніколи б так не зробила, це я вже знаю, однак так роблять російськомовні працівники на роботі. Отже, Саломе кладе трубку і вітає відвідувача, вірменською мовою. Відвідувач дивується і каже, що він в Україні, розмовляє українською, то ж просить обслужити його українською мовою, на що Саломе відповідає, що вона буде обслуговувати вірменською, бо їй так зручно.

Відвідувач апелює до законів, і каже, що державна мова в Україні – українська, то ж просить обслужити його українською! Однак Саломе теж апелює до законів і каже, що в Україні всі мови мають вільний розвиток, то ж вона розмовлятиме з клієнтом своєю мовою!

Отже, як вийти з даної ситуації. В Україні, дійсно, вільний розвиток усіх мов, однак українська мова в Україні є НЕ якоюсь там ще однією мовою з-поміж інших мов, а УКРАЇНСЬКА мова в Україні – це МОВА МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ.

Всі національності можуть користуватися своєю мовою, плекати мови своїх меншин, розвивати, вивчати, однак для порозуміння між усіма в Україні використовується українська мова. Вона як дашок, над усіма мовами, які є в Україні. Коли дашок не протікає, тоді й усім мовам під ним затишно.

От саме за це й борються українці (а якщо точніше, то за перший, другий, третій варіант і за висновок).

Джерело