Боротьба з лісоцидом як продовження Майдану

З Тарасом я познайомилася не за найкращих обставин. Один із чоловіків на Майдані щоночі мені розказував про трупи в каналізації у Маріїнському парку. Я потихенько божеволіла. Тоді цю інформацію розповіла друзям-журналістам і ми разом вирішили підтвердити чи спростувати факт. Падав мокрий сніг. З самого ранку я побігла у Маріїнський і зустріла групу хлопців, які прийшли в парк з тією ж метою. Серед них був Тарас Матвіїв, журналіст, учасник Третьої сотні Самооборони Майдану, один із засновників «Пошукової ініціативи Майдану». Того дня і вечора ми облазили всі каналізації у центрі Києва, не знайшли жодної ниточки, яка б натякала на трупи. Тоді я вперше за період Майдану заспокоїлася. А Тарас, навпаки, розгорівся бажанням шукати зниклих майданівців самотужки. Тобто без міліції.  

Він покинув журналістику і разом із колегою Вадимом Яценюком з головою пірнули у пошук. Хлопці перевіряли кожну чутку про спалення у крематорії, захоронення у лісах навколо Києва, фіксували всю інформацію, на яку міліція не звертала уваги. «У нас працювала «гаряча лінія». Ми розшукували 127 зниклих активістів Майдану. Дякувати Богу, більшість із них живі-здорові. У кожного своя історія зникнення: хтось переховувався від рідних, хтось втік закордон, хтось хотів від усього відпочити, тож був поза зоною досяжності, – не раз Тарас розповідав мені про результати своєї роботи. – 12 активістів зі списку «Пошукової ініціативи Майдану» були серед загиблих. Міліція їх не внесла до однієї справи, так як загинули поза Майданом».

Через деякий час список застряг. «Ми досі шукаємо півсотні активістів», –не зупиняється Тарас і додає, що поліція і прокуратура пішли активістам на зустріч.

Активно займатися «Пошуковою ініціативою Майдану» у Тараса вже не було сенсу. 

«Коли Майдан себе вичерпав, потрібно було ідеї Революції гідності переносити в район, у спільноту, яку я знав. Так я повернувся у Жидачів Львівської області, звідки родом. У невеликому містечку, де 12 тисяч людей, знайшлося 20 активістів, які заснували ГО «Народний легіон». Я приєднався до них, – продовжує Тарас. – Разом ми провели не один доброчинний ярмарок, парад вишиванок, активно займалися волонтерством, допомагали фронту. В школах проводили заняття з цивільної оброни, надання першої медичної допомоги, організовували скорочений курс бійця. За 3-5 годин нам вдавалося школярам про все розповісти і показати».

Я жодного разу не чула від нього ноток розчарування і скиглення про байдужість держави до своїх громадян. «Мусить бути перехідний період, поки наберуться досвіду нові лідери і про цих лідерів дізнається суспільство. Процес триває. Війна теж сприяє швидкому просіюванню зерна від полови», – запевнив мене Тарас. І підтверджує це своїми діями. Все, що йому не подобається – Тарас не критикує, а пропонує, змінює, виправляє. У місті не було тренажерного майданчика. Разом із колегами він написав проект на обласний конкурс у Львів, виграв 48 тисяч і тепер у житловому масиві Жидачева є нові вуличні тренажери.

Сьогодні хлопець знову на фронті. Та цього разу не на сході, а в рідному Жидачеві. Не лише в ролі волонтера і громадського активіста, а й як депутат Жидачівської районної ради. Понад чотири місяці Тарас з купкою активістів веде боротьбу з лісоцидом на південних теренах Львівщини. Так вони називають незаконну вирубку лісу і вивезення деревини без маркування закордон.

Хлопці протидіють лісоциду, починаючи від зупинки автотранспорту з сосною без маркування і закінчуючи затриманням цілих ешелонів. Недавно їм вдалося у Ходорові зупинити 53 вагони сосни, в кожному з яких по 40 кубометрів. За попередніми підрахунками вартість деревини становить більше трьох мільйонів гривень.

Протистояти лісовій мафії майже нереально, і можуть швидко опуститися руки. Тим паче, коли з цим по’вязані найвищі кабінети Чернівців і Києва. Журналістка з 24 каналу Єлизавета Чип провела журналістське розслідування, де з’ясувалося, що контрабанду деревини дахують підопічні Арсенія Яценюка. Однак Тарас вірить, що лісоцид можна зупинити. Аби лише громада захотіла. Тоді змусити працювати згідно з законом можна кожного.

Якщо хтось ще думає, що Майдан нічого добро не дав, відправте маловірів до Тараса Матвіїва у Жидачів на Львівщину. Нехай на власні очі переконаються, що Майдан продовжується, і крок за кроком будує нову Україну.