Під тиском МВФ. Головне про ухвалений Верховною Радою «податок на OLX» — поки у першому читанні

8 квітня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, також відомий як «податок на OLX».

 

Його доопрацьовували більше року.

 

В березні цього року Міжнародний валютний фонд висловився чітко: допомоги у 8,1 мільярда доларів не буде, якщо депутати зволікатимуть з ухваленням законів, зокрема щодо ПДВ для фізичних осіб-підприємців, продажів через цифрові платформи та оподаткування міжнародних посилок.

 

Можна критикувати зашкарублість, а інколи відверту шкідливість рекомендацій МВФ для країни, що виживає в умовах війни, але «об’їхати» Фонд неможливо: це своєрідний маяк для всіх інших фінансових інституцій, що виступають донорами України. 

 

Тож 20 березня Міністерство фінансів швиденько подало відповідний законопроєкт №15111-д, розроблений як заміна попереднім ініціативам, що критикувалися за надмірний тиск на малий бізнес.

 

Стало зрозумілим, що «цього слона потрібно їсти шматочками», і парламентарі почали розглядати кожну частину законопроєкту окремо.

 

7 квітня депутати ухвалили одну з них, а саме продовжили військовий збір за ставкою 5% на три роки після війни, бо він залишається одним з найважливіших джерел оборонних спроможностей держави.

 

Торік відповідні надходження перевищили 163 мільярди гривень, тоді як у 2024-му, до оновлення правил нарахування збору, у бюджеті акумулювали трохи більше 51 мільярда.

 

А вже 8 квітня Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт, яким запроваджується оподаткування доходів, отриманих з цифрових платформ (на кшталт Bolt, Uklon, Airbnb, Uber тощо).

 

«Народні депутати, разом з колегами з опозиції та з комітету, буквально за тиждень змогли перетворити жахливу версію уряду (з купою спецефектів типу доступу до банківської таємниці) на справді гарний законопроєкт. Без податку на продаж вживаних речей. Який навпаки знижує оподаткування. І, о диво, влаштовує МВФ», — із задоволенням розповідає депутат Ярослав Железняк. Ще б пак!

 

В обмін на підтримку непопулярних урядових законопроєктів Кабмін запропонував гроші на підтримку самих депутатів. Йдеться про субвенцію на соціально-економічний розвиток громад, що розподіляється депутатами на своїх округах. Це приблизно два мільярди гривень на весь парламент на 2026 рік. 

 

Новий закон, який має набрати чинності з 1 січня 2027 року, означає появу чітких правил для заробітку через інтернет-платформи. Тим, хто регулярно продає або заробляє на сервісах, доведеться платити податки.

 

За даними Держстату, у 2021 році понад 3 мільйони фізичних осіб (19,5% від загальної чисельності робочої сили в країні) визначали себе як «неофіційно зайняті», тобто не були ані працевлаштовані офіційно, ані зареєстровані як фізичні особи-підприємці.

 

Звісно, в умовах повномасштабної війни ця цифра зменшилася. Але кількість тих, хто використовує цифрові платформи для комерційної діяльності, певно, збільшилася. За оцінками уряду, на платформах Glovo, Uklon, Bolt та Uber дохід отримують близько 400 тисяч українців, переважно кур’єрів та водіїв.

 

При цьому менше 5% з приблизно 300 тисяч водіїв, які, за найскромнішими оцінками, займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення та співпрацюють з адміністраторами онлайн-сервісів, зареєстровані як ФОПи. Решта — тільки сплачують платформам комісійні і нічого не перераховують до державної скарбниці. 

 

Передбачається, що з початку 2027 року платформи почнуть автоматично стягувати податок з доходів цих осіб за ставкою 5% (плюс 5% військового збору) — для цього не потрібно ні оформлюватися, ні відкривати спеціальний рахунок.

 

Для застосування пільгової ставки продавець має бути резидентом України, використовувати український банківський рахунок, не мати найманих працівників та не торгувати підакцизними товарами.

 

Скористатися цим режимом зможуть фізичні особи віком від 18 років, у тому числі самозайняті, якщо діяльність через платформу не збігається з їхнім основним видом діяльності, особи без найманих працівників, ті, хто не продає підакцизні товари.

 

Річний дохід при цьому не має перевищувати 834 мінімальні зарплати (близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік). Як і в попередніх законопроєктах, передбачено, що податковим агентом фізичної особи виступатиме оператор платформи — саме вони будуть зобов’язані ідентифікувати користувачів, які отримують дохід, та передавати інформацію про їхні заробітки до Державної податкової служби. 

 

А як же бути з новими мештами, що вам не підійшли і які ви хочете продати через OLX? «УМ» вже писала про «листи щастя» від податкової, що прийшли минулої осені пересічним громадянам — користувачам OLX.

 

Якщо ви продали товарів на суму не більш як 2 тис євро на рік, то хвилюватись не варто. Ці операціїї не оподатковуватимуться.

 

Якщо ж ви хочете системно продавати товари й працювати через маркетплейс, тобто коли гроші проходять через OLX, Prom, Rozetka чи будь-який інший сайт, у вас є два варіанти: зареєструватися як ФОП і платити 6,5% податку загалом з військовим збором. Якщо ви не хочете бути ФОПом — платформою буде утримано і сплачено 10% податків.

 

Це значно краще, ніж 23% податку, як було зазначено у першому варіанті законопроєкту. За пільговою ставкою оподатковуватимуться лише доходи, що не перевищують 834 мінімальних заробітних плат на рік (зараз це трохи більше 7,2 млн грн). Доходи, які перевищуватимуть цей поріг, підлягають оподаткуванню за повною ставкою (18% ПДФО + 5% ВЗ).

 

Очікуваний ефект від впровадження законопроєкту — близько 14 млрд грн щорічно, і я не думаю, що обіцяні зміни до другого читання погіршать документ. Навести лад в оподаткуванні доходів, отриманих від цифрових платформ — це не тільки вивести «з тіні» заробітки мільйонів українців.

 

Але, як на мене, більш важливим є те, що законопроєкт — це також і про захист прав українців. Якщо ви працюєте без оформлення трудових договорів, то отримати кредит у банку на житло або автомобіль неможливо.

 

Відповідно, українці йдуть у сумнівні фінансові інституції типу «швидкі гроші» по кредити і платять за користування ними 600 і більше відсотків річних. І не можуть розраховувати на пенсію в майбутньому, окрім мізерної соціальної допомоги за віком.

 

Тож залишається видихнути з полегшенням і очікувати на гроші донорів? Ой, ні. Поки маємо «непрохідні» два законопроєкти. І йдеться знову про ФОПи.

 

Запропонована норма закону про запровадження обов’язкової сплати ПДВ суб’єктами господарювання, котрі працюють на спрощеній системі оподаткування, якщо їхні доходи перевищують 4 мільйони гривень на рік, стала певним компромісом.

 

Але незважаючи на це під дію можливої новації підпадатимуть трохи більше 250 тисяч із понад 2,1 мільйона українських ФОПів.

 

Є пропозиція збільшити податковий звітний період для них з одного до трьох місяців, штрафні санкції в перший рік роботи за новими правилами зробити символічними — по 1 гривні за перші 5 допущених порушень.

 

Але критика впровадження додаткового податку для сотень тисяч ФОПів не вщухає. Введення ПДВ для дрібного бізнесу в умовах війни може бути вбивчим для багатьох підприємств.

 

«Завис» й інший законопроєкт — щодо скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро, що вважається важливим у боротьбі з контрабандою через схеми дроблення великих товарних партій на маленькі посилки з-за кордону.

 

Зрозуміло, що цей законопроєкт підтримує вітчизняний бізнес, для якого вкрай потрібні рівні можливості для вітчизняних та іноземних магазинів і маркетплейсів. Але не підтримує чимала кількість українців, які звикли заощаджувати на зарубіжних маркетплейсах.

 

У порівнянні з досить незначним фіскальним ефектом (не більше 12 млрд грн. на рік) гарантовано отримаємо незадоволення мільйонів громадян. І як тепер підібратись до цієї проблеми — хтозна.