Українські аграрії втратили близько $200 млн через запровадження експортних зборів на сою та ріпак.
Про це заявили представники Американської торговельної палати в Україні (ACC) під час прессніданку.
Якщо точніше, то отримали мінус $200 млн для аграріїв та $1 млрд для країни за півроку дії експортних мит на сою та ріпак в розмірі 10%. Ще б пак!
«Україна молода» писала 22 жовтня 2025 року: після підписання президентом Зеленським відповідного закону у вересні 2025 року експорт ріпаку з України на деякий час повністю зупинився.
Виробники повинні були доводити, що соя та ріпак вирощені власноруч, а не куплені у посередників, щоб звільнитися від мита, до того ж ця процедура була надскладною.
Нардепи від «Слуги народу», зокрема головний лобіст цієї шкідливої норми Дмитро Кисилевський наголошували, що закон спрямований на стимулювання внутрішньої переробки, збільшення доданої вартості та надходжень до бюджету.
Тобто «хитрі та жадібні аграрії» не дають розвиватися переробці в Україні. Проте загальні потужності переробки олійних культур в Україні становлять близько 23 млн тонн, тоді як загальне виробництво олійних — приблизно 20 млн тонн.
Саме наявність надлишкових потужностей є однією з ключових причин кризи в секторі переробки, але це не бралось до уваги, як і те, що більшість дрібних і середніх аграріїв не можуть опанувати механізм самостійного експорту вирощених сої та ріпаку.
«Самостійно експортувати сільгоспвиробники не можуть, оскільки не мають власної логістичної інфраструктури, зокрема залізничних вагонів, та прямого виходу на порти. Крім того, робота на зовнішніх ринках вимагає формування великих партій товару та наявності валютних контрактів, що є недоступним для окремого господарства. Як наслідок, фермер змушений продавати врожай внутрішньому переробнику на 10% дешевше, фактично субсидуючи його транспортну неефективність за рахунок власної рентабельності», — розповіли фахівці.
Фермери недоотримали близько $130 млн через зниження внутрішніх цін — продукцію доводилося продавати дешевше приблизно на 7% від світових рівнів. Ще частину коштів аграрії фактично втратили через саме мито: близько $50 млн пішло в держбюджет.
До речі, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, як не передбачала, так і досі не передбачає експортного мита на сою та ріпак. Більше того, запровадження експорних мит на сою та ріпак порушує положення Угоди в частині Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (DCFTA), бо порушує правила ринкової конкуренції, не відповідає євроінтеграційному курсу України та погіршує інвестиційний клімат.
«Ті, хто пролобіював цей закон, практично вибили нас із ринку ріпака Європейського Союзу, тому що ми стали неконкурентоздатні через ці експортні податки», — підсумували під час зустрічі з пресою в АСС.
Можемо тільки нагадати тогорічний матеріал «УМ»: «Європа відчиняє двері, а український уряд зачиняє». Процедура експорту сої та ріпаку з України без сплати мита виробниками досі не врегульована. А валютні надходження від експорту скоротилися. За шість місяців вони зменшилися приблизно на $1 млрд. Виторг від експорту ріпаку впав на $700 млн, сої — $240 млн.
У 2025 році загальний аграрний експорт України становив близько 56% усього експорту країни або $22,6 млрд. Але в 2024 році він був більшим — $24,5 млрд. Чому так? Відповідь — на поверхні.
Війна стала парадоксальним драйвером агросектору України, незважаючи на величезні збитки. За даними Київської школи економіки (станом на листопад 2024-го), прямі збитки АПК становили $10,3 млрд, включно з пошкодженими та знищеними активами — технікою, елеваторами, виробничими потужностями. Незважаючи на це Україна постачає на експорт м’ясо птиці, яйця та яєчні продукти, а також мед, зернові, цукор тощо.
«Наприклад, квоту ЄС на український мед ми вибираємо за один місяць. І навіть понад квоти наша продукція залишається конкурентною, — розповів голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук. — Окремо варто відзначити Велику Британію — вона скасувала квоти на українське м’ясо птиці».
Польскі заводи, зацікавлені в сировині українського ріпаку і сої, звернулись до ЄС із проханням змусити уряд Польщі зняти ембарго на його імпорт. Україна є одним з ключових виробників і експортерів ріпаку в Європі.
Основними покупцями виступають країни ЄС, які використовують його для виробництва харчової олії та біодизелю. Через затягування конфлікту в Перській затоці попит на на сировину для виробництва біодизелю майже прогнозовано зросте.
«Якщо ситуація затягнеться, фермери розширюватимуть посіви ріпаку й можуть досягти 1,5 млн гектарів уже восени, що на 400 тисяч гектарів більше, ніж зараз», — мріє заступник міністра економіки Тарас Висоцький у коментарі Reuters.
Це щонайменше 1 млн тонн ріпаку, ціна якого в лютому складала 20 тис грн за тонну. Соя має свої переваги: вона не потребує азотних добрив і відкриває доступ до преміального сегменту негенномодифікованої продукції і залишається для України стратегічною експортною культурою.
Але Асоціація виробників бобових та сої України очікує, що площі під соєю залишаться на рівні близько 2 млн га. Для великих агрокомпаній у питанні вирощування сої вагомим фактором залишається можливість і ризики прийняття рішень та зміна правил гри з боку держави посеред сезону.
Що вже відбулося в 2025-му. Близько 20$/т зараз складає чистий спред між експортною ціною сої та продажем на внутрішню переробку, повідомив комерційний директор «ТАС Агро» Антон Жемердєєв, додавши, що у сезоні 2026-го компанія скоротить площу сівби сої.
Експерти АСС песимістичні: запровадження експортних мит на сою та ріпак призведе до чергового скорочення посівних площ під соєю приблизно на 30% під час весняної посівної кампанії цьогоріч. Бо поки міністри думають, фермери обирають — де і що сіяти.
