Саме 28 березня 2022 року — чотири роки тому було офіційно оголошено про звільнення міста Ірпінь поблизу столиці.
Це день однієї з найбільших перемог в рамках битви за Київ.
Як інформує Україна молода, про це нагадує
Генштаб ЗСУ в суботу.
"Ірпінь звільнено від московської нечисті!". Хоча поодинокі перестрілки та зачистка тривали, основні сили окупантів були вибиті за межі міста. Почалася підготовка до перших рейсів допомоги в деокуповані квартали Ірпеня, хоча місто все ще перебувало під обстрілами ворожої артилерії з боку Бучі", - йдеться у повідомленні.
У ГШ наводять спогади бійця 72-ї ОМБр, з позивним "Лев":
"28 березня ми нарешті видихнули. Пам’ятаю, як ми зайшли до розбитої будівлі міськради. Навколо — руїни, скло хрустить під ногами, але ми дістали прапор. Коли він розгорнувся на вітрі, у хлопців на очах були сльози.
Але розслаблятися було не можна. Окупанти відкотилися в бік Бучі і звідти намагалися "насипати" нам у відповідь. Ми бачили, як вони вантажать награбоване в бетеери і намагаються втекти лісовими дорогами. Того дня ми зрозуміли: Ірпінь — це тільки початок. Далі була Буча, і ми вже знали, що вони там не затримаються".
Тоді ж ЗСУ почали активно тиснути на ворога в районі Вишгорода та Іванкова, намагаючись відрізати шляхи відходу російським десантникам, які ще трималися в Бучі та Гостомелі.
Попри успіхи на землі, небо залишалося небезпечним. Над Київщиною сили ППО збили чергову крилату ракету, що летіла в бік столиці.
Отже
звільнення Ірпеня означало, що ворог остаточно втратив плацдарм для прямого штурму Києва з північного заходу. Це була чергова перемога, яка надихнула всю країну і стала початком кінця окупації всієї області.
Це була розв’язка цілого місяця вуличних боїв, де кожен будинок і кожне перехрестя перетворилися на фортецю.
"Українці не просто виштовхувало ворога лоб у лоб. Сили оборони перерізали сполучення між Ірпенем та Бучею в районі ТРЦ "Жираф". Це позбавило окупантів можливості підвозити боєприпаси та пальне з боку Гостомеля. Російські танки неодноразово намагалися прорватися через цей вузол у бік Бучі, але українські добровольці та військові стійко тримали ці позиції.
Звільнення Ірпеня створило "ефект доміно". Окупанти в Бучі та Гостомелі зрозуміли, що їхній фланг повністю оголений, а шлях на Київ закритий назавжди. Це змусило їх почати той самий відступ, який російські пропагандисти пізніше назвуть "жестом доброї волі", - додали у Генштабі.
Водночас історики Українського інституту національної пам'яті зазначають, що 28 березня - це дата, яка повертає до пам’яті про події 2022 року – і водночас ставить питання про те, як із цією пам’яттю працювати сьогодні та як зберігати досвід війни в публічному просторі відповідально, з урахуванням різних голосів і з повагою до тих, хто пережив ці події.
"Після окупації, руйнувань, втрат і оборони в Ірпені вже сформувалися місця, в яких зосереджений досвід війни. Але сама по собі наявність цих місць ще не означає наявність спільної мови пам’яті. Вона потребує роботи – дослідження, діалогу і узгодження.
Саме з цієї потреби постає проєкт "Ірпінь: Архітектура пам’яті", ініційований БО "Сиґма Ірпінь" у партнерстві з Ірпінською міською радою та за участі фахових інституцій", - інформуюить в
УІНП.
Відтак, Український інститут національної пам’яті долучається до цієї роботи через експертну підтримку, участь у громадських обговореннях, освітній програмі та фінальних презентаціях.
У червні відкриється open call до міждисциплінарної лабораторії, а в серпні відбудуться публічні обговорення майбутніх рішень.
