За лаштунками зимової Олімпіади-2026: в Італії відбудеться урочиста церемонія відкриття XXV ігор

В італійських Мілані та Кортіні-д'Ампеццо у п'ятницю, 6 лютого, розпочинається головна спортивна подія чотириріччя: глядачів чекають кваліфікаційні старти та урочиста церемонія відкриття XXV зимових Олімпійських ігор-2026, які триватимуть до 22 лютого. Україна буде представлена в 11 видах спорту 46 спортсменами.

Про це нагадує газета Україна молода.

Дійство проходитиме у кількох локаціях: Мілан, Кортіна, Лівіньо та Предаццо. У кластері Лівіньо та Предаццо спортсмени йтимуть з табличками назв країн-учасниць.

Початок церемонії запланований на 21:00 за київським часом.

Прапороносцями збірної України на церемонії відкриття будуть скелетоніст Владислав Гераскевич та шорт-трекістка Єлизавета Сидьорко.

У Лівіньо та Предаццо українську національну збірну представлятимуть срібна призерка чемпіонату світу 2019 зі сноуборду Аннамарі Данча, яка була учасницею Ігор 2010, 2014, 2018 та 2022 років, та стрибун на лижах з трампліна, рекордсмен України Євген Марусяк.

Варто навести низку цікавих фактів щодо цьогорічної Олімпіади - події, яка без перебільшення приверне увагу багатьох у світі.

Варто зауважити, що після корупційних та допінгових скандалів, масштабних перевитрат та відвертого відбілювання диктаторських режимів Міжнародний олімпійський комітет (МОК) змінив підхід до вибору господарів ігор, зробивши ставку на наявність готової інфраструктури. Це мало б скоротити мільярдні бюджети на організацію змагань.

Першими іграми за новими принципами відбору стала літня Олімпіада-2024 в Парижі. Здавалося, Франція має багато аеропортів і спортивних об'єктів – від футбольного Stade de France до тенісного Roland Garros. Проте і французи перевищили плановий бюджет, аргументуючи це витратами на інфраструктуру.

Milano-Cortina 2026 мали б стати прикладом економних ігор. Виглядало так, що Італія з розвиненими гірськолижними курортами зможе якісно і недорого провести спортивну подію чотириріччя. Проте бюджети зросли, будівництво затягнулося до відкриття, а експерти назвали Олімпіаду "ярмарком марнославства".

Відбір організатора Олімпіади підтвердив проблему перевитрат і зафіксував тенденцію: із збільшенням сум кількість міст-претендентів зменшується.

Попередню зацікавленість Іграми-2026 виявляли сім кандидатів: Калгарі (Канада), Грац (Австрія), Саппоро (Японія), Сьон (Швейцарія), Ерзурум (Туреччина), Стокгольм – Оре (Швеція) та, власне, Мілан – Кортіна-д'Ампеццо.

Ерзурум виключили через невідповідність вимогам, а з наближенням дати фінального голосування інші кандидати почали "давати задню". Грац відмовився через низьку підтримку мешканців та високі витрати. Проти виступили жителі Калгарі та Сьона. Саппоро відкликало заявку після сильного землетрусу.

Побоювання цих міст виправдані: у 2020 році вчені Оксфордського університету порахували, що Олімпіада – надто дороге задоволення. Середній рівень витрат, пов'язаних із спортом, сягає 12 млрд дол., не пов'язаних – у кілька разів більший. Середнє перевищення кошторису літніх ігор становить 213%, зимових – 142%.

Прихильники проведення Ігор у нинішньому форматі переконують, що воно того варте, мовляв, значні інвестиції потім повертаються у вигляді доходів від туризму. Проте експерти одностайні: ці твердження не витримують критики, бо витрати все одно надто високі. "Олімпійські бюджети – це радше базовий мінімум, мінімальний внесок у всі витрати", – визнав професор Олександр Будзьє.

Вибирали між Італією і Швецією: у 2019 році з перевагою 13 голосів перемогла заявка Мілана – Кортіни. У МОК віддали перевагу Італії, пам'ятаючи про успішну зимову Олімпіаду-2006 у Турині. Ігри-2026 стануть для країни четвертими, а для Кортіни – другими. У Швеції літня Олімпіада проходила лише у 1912 році.

До того ж, змагання в Доломітових Альпах декларувалися італійцями як "майже безкоштовні", тобто з кишень платників податків обіцяли взяти дуже мало. Та й МОК проголосив Олімпіаду-2026 першими зимовими іграми, де повністю реалізовані реформи із скорочення витрат. Ці плани провалилися.

Зниження витрат на Олімпіаду передбачає, що країна-господар має майже всю інфраструктуру, залишається її оновити або збудувати недорогі тимчасові споруди.

Зимові ігри через меншу кількість видів спорту менш затратні, тому бюджет Milano-Cortina-2026 становив 1,36 млрд євро – дуже мало порівняно з десятками мільярдів доларів витрат на Сочі-2014 та Пекін-2022. 243 млн євро мали піти на інвестиції в спортивну інфраструктуру, решта – на експлуатаційні витрати.

Планувалося, що 1 млрд євро компенсує Міжнародний олімпійський комітет, 211 млн євро – регіон Ломбардія, 130 млн євро – провінції Тренто і Больцано. Витрати на безпеку, 402 млн євро, зобов'язалася взяти на себе держава.

Це був план 2019 року – ще до коронакризи, початку великої війни в Україні і геополітичної турбулентності, які підняли ціни на сировину, а також до управлінського хаосу в італійців. У квітні 2025 року бюджет зріс до 1,7 млрд євро.

Оновлена сума не містила витрат на деякі масштабні об'єкти, які профінансували з приватних джерел. Зокрема – на будівництво санно-бобслейної траси в Кортіні, хокейної Santa Giulia Arena в Мілані, автомобільних та залізничних доріг.

На момент старту змагань орієнтовний бюджет оцінюють щонайменше 3,5 млрд євро. Ця сума охоплює 98 проєктів, 47 з яких безпосередньо пов'язані з Іграми. Однак, за даними інфраструктурної компанії Simico, кожен четвертий із запланованих проєктів не буде завершений вчасно до початку змагань.

Водночас оновлені оцінки S&P Global Ratings свідчать, що на організацію Ігор (включно з логістикою) пішли 5,7-5,9 млрд євро – близько 0,3% ВВП Італії.

Агентство визнає: зараз витрати менші, ніж на попередніх зимових Олімпіадах та інших великих заходах в Італії, зокрема Expo Milano 2015 (12 млрд євро).

Церемонія відкриття Ігор пройде на футбольному стадіоні San Siro в Мілані, який приймає домашні матчі AC Milan та Inter. Стадіон святкує своє сторіччя, а його масштабна реконструкція відбулася наприкінці 1980-х. Відтоді проводили невеликі ремонти, але Milan та Inter вирішили, що стадіон варто знести і побудувати новий.

Проєкт будівництва почали затверджувати задовго до Ігор. Можливо, за пришвидшених термінів стадіон встигли б звести до відкриття Олімпіади, але спочатку проєкт переробляли, а потім завадили пандемія та зростання витрат.

Зрештою, вирішили почати реконструкцію у 2024 році, потім відкласти її на час змагань, провести там церемонію відкриття і завершити роботи до 2028 року. Цей план провалився. Архітектуру стадіону визнали історично цінною і лише у вересні 2025 року Milan та Inter домовилися про спільний викуп арени за 197 млн євро.

Новий стадіон будуватимуть на території паркінгу, ці роботи мають завершити у 2031 році. Стару споруду планують на 90% демонтувати.

Церемонію закриття Олімпіади прийме стадіон у Вероні – античний амфітеатр, а також концертний майданчик, де з 1936 року щороку проводять оперний фестиваль. Там же пройде відкриття Паралімпіади. Для обох шоу провели низку робіт, на які витратили щонайменше 20 млн євро. Головна мета новацій – адаптація арени для потреб паралімпійців та покращена система безпеки.

Спортсмени житимуть в олімпійських селищах. Оскільки в Мілані та Кортіні розташовані лише 7 з 14 олімпійських об'єктів (решта – у Лівіньо, Борміо, Антерсельві, Валь-ді-Ф'ємме і Вероні), то селищ спочатку мало були шість.

Однак наприкінці 2023 року плани скоригували до трьох селищ (Мілан, Кортіна та Предаццо) і трьох готельних комплексів, більшість з яких були готові. Головні витрати припали на селища – їх оцінюють 230 млн євро.

Селище в Мілані побудували на місці закинутої залізничної станції, до стартових 100 млн євро інвестицій згодом довелося додати ще 40 млн євро. Проєкт профінансував фонд COIMA. Після Ігор він планує докласти ще 200 млн євро на переобладнання селища на житло для студентів.

Біля Кортіни звели тимчасове житло на 1 300 місць за 36 млн євро. Після змагань його демонтують. Керівництво курорту спочатку наголошувало, що будівництво нашкодить природі. Селище складається з кількох адмінбудівель та модульного містечка для атлетів. Спортсмени скаржаться, що в них погана шумоізоляція.

Селище в Предаццо, де пройдуть змагання із стрибків з трампліна та лижного двоборства, побудували на території гірськолижної школи фінансової поліції. Після Ігор там житимуть і тренуватимуться курсанти. Вартість проєкту – 53 млн євро. Деякі збірні заздалегідь забронювали номери в готелях.

Серед спортивних об'єктів варто виокремити Santa Giulia Arena в Мілані та санний центр у Кортіні, з якими за рік до старту Ігор було найбільше проблем.

Будівництво хокейної арени на 16 тис. глядачів, яка після Олімпіади прийматиме великі концерти та спортивні заходи, гальмував судовий позов. Громадська організація Ametista заявляла, що процедура ухвалення рішення про будівництво була непрозорою, а об'єкт може зашкодити природі.

Суд Ломбардії став на бік міста, але дорогоцінний час втратили. Менш ніж за місяць до старту змагань на Santa Giulia йшли активні будівельні роботи.

Під час тестових заходів у січні два рівні арени були закриті для глядачів, ряди сидінь були прикриті чорним пластиком, а цифрові табло ще не були встановлені.

Перед двома попередніми зимовими Іграми в Китаї та Південній Кореї організатори проводили тестові матчі на ковзанках за рік до початку змагань. У Мілані перші хокеїсти вийшли на лід лише за 28 днів до церемонії відкриття.

Крім судових баталій, будівництво затримали пандемія та зростання цін на матеріали. Хоча спочатку приватні інвестори закладали 70 млн євро, на початку 2025 року будівництво завершили лише на 40%, а витрати зросли до 300 млн євро. Згодом знадобилося ще щонайменше 60 млн євро.

Санний центр у Кортіні приймав змагання на Олімпіаді-1956, але до цьогорічних Ігор його необхідно було оновити. Спочатку уряд виділив на реконструкцію 50 млн євро, але згодом виявилося, що вартість робіт має бути удвічі більшою.

Затримки в будівництві досягли таких масштабів, що МОК обрав резервним об'єктом американський Лейк-Плесід. Замість стартових 50 млн євро на проєкт пішли щонайменше 118 млн євро. У березні 2025 року МОК сертифікував трасу. Змагальні заїзди в рамках Олімпіади почнуться 7 лютого.

На Парк для лижної акробатики, де в українців чи не найбільші надії на медалі, та Сніговий парк для сноуборду в Лівіньйо витратили 46 млн євро. Біатлонні перегони пройдуть в Антерсельві – знаковому місці, де регулярно проходять етапи Кубка світу та чемпіонати світу. На оновлення арени витратили 52 млн євро.

Суттєве перевищення витрат визнав гендиректор оргкомітету Андре Варньє. "Фінансова ситуація кілька років була тяжкою. Витрати були більшими, ніж у бюджеті. Те, що ми зробили все, можна вважати досягненням", – заявив він. Хоча на низці об'єктів будівельні роботи вестимуться і під час ігор.

На Олімпіаду та Паралімпіаду виставили 1,5 млн квитків, понад мільйон уже продали, що відповідає очікуванням. Найдешевші – по 30 євро. Найдорожчий захід – фінал чоловічих змагань з хокею – коштує 400-1400 євро, а церемонія закриття – 950-2900 євро. Уряд очікує, що на Ігри приїдуть понад 2 млн туристів.

У заявці на проведення Ігор-2026 організатори обіцяли надати пріоритет економічній та екологічній стійкості, але Milano-Cortina 2026 – не перший випадок, коли екологічність залишається лише обіцянкою.

Крихка природа Альп опиниться під тиском через нові підйомники, водосховища для виробництва штучного снігу та дороги. Траси на середніх і низьких висотах доведеться покривати штучним снігом. Використання снігових гармат і збільшення туристичного трафіку загрожують місцевим екосистемам.

У центрі критики – будівництво санної траси в Кортіні. Щоб звільнити місце, довелося вирубати 600-річні дерева. Це викликало обурення екологів.

Італійські ЗМІ давно попереджали про складні під'їзди до Кортіна-д'Ампеццо. За останній рік ситуація не покращилася: спортсмени скаржаться на довгі дороги до об'єктів. На логістичні труднощі звертають увагу і світові видання.

"Подорожі між олімпійськими об'єктами Італії? Краще не поспішайте. Великі відстані, вузькі дороги та снігопади можуть перетворити вашу дорогу на жах", – пише NYT, підкреслюючи, що статус найбільш географічно розгалужених Ігор ризикує перетворитися з родзинки на найбільшу проблему.

"Італія зробила "розгалужені Ігри", аби максимально використати наявні об'єкти і не витрачати багато коштів на нові, але так само країна мала б забезпечити своєчасний рух поїздів, літаків та автомобілів", – констатує видання.

Для переміщення офіційних осіб та VIP-гостей додали більше автобусів з нульовим рівнем викидів, поїздів та автомобілів. Вони перевезуть 1,5 млн людей. "Прагнучи поспіхом завершити роботи до початку Ігор, італійці перетворили вулиці на слалом з оранжевих конусів, де робітники одночасно фарбують пішохідні переходи, заливають бетон та встановлюють нові знаки", – резюмувало NYT.

Підготовка Італії до Олімпіади-2026 із самого початку була неідеальною. Затримки з будівництвом траси в Кортіні та хокейної арени в Мілані – апофеоз проблем.

"З економічної точки зору, якщо у вас нема великої критої арени для хокею, не варто взагалі подавати заявку на проведення Олімпіади", – вважає експерт з економічного впливу великих спортивних подій Віктор Метьюсон.

"Місцеві жителі та платники податків не раз заявляли, що вони не готові платити за веселу, але чужу вечірку. З огляду на відсутність громадської підтримки, країни, де мешканці мають мало впливу на цей процес, безумовно, будуть у кращому становищі для проведення Ігор, ніж країни з активною демократією.

Частково саме тому МОК зрештою мусив вибирати між Пекіном та Алмати щодо Ігор-2022, а FIFA вже провела чемпіонати світу в Катарі та Росії і тепер збирається провести турнір у Саудівській Аравії", – заявив експерт.

Тим не менш, за оцінками італійського Banca Ifis, Олімпіада-2026 може принести економіці Італії 5,3 млрд євро. Банк очікує 1,1 млрд євро доходів під час змагань від роздрібної торгівлі, готельних і туристичних послуг.

Ще 1,2 млрд євро надійдуть протягом 12-18 місяців після церемонії закриття завдяки зростанню туризму. Найбільшу частку – 3 млрд євро – очікують отримати в більш довгій перспективі завдяки модернізованим гірськолижним комплексам та оновленій туристичній інфраструктурі в північному альпійському регіоні.

На "здорову дозу допінгу" для ВВП країни очікує і міністр економіки Італії Джанкарло Джорджетті. Хоча ще два роки тому, на тлі проблем з підготовкою, він "жартував", що жалкує про підтримку заявки на Олімпіаду-2026.

"Великі події – це можливість для масштабної мобілізації інфраструктури", – сказав міністр, маючи на увазі мультиплікативний ефект від інвестицій, зокрема в транспорт. Джорджетті теж вірить, що доходи від Ігор перевищать 5 млрд євро.

Водночас агентство Reuters наводить приклад Франції, яка приймала літню Олімпіаду-2024. Рахункова палата цієї країни оцінила, що в тому році Ігри сприяли зростанню економіки лише на 0,07%.

Як повідомляла УМ, Із вірою в кожного. На зимовій Олімпіаді в Мілані–Кортіні Україна матиме найбільше за 16 років представництво.