У Черкасах у місцевому археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини всі бажаючі містяни та гості міста над Дніпром мають змогу ознайомитися з колекцією з понад 20 мальованих мисок кінця XVIII століття.
Як розповідає директор музею Михайло Сиволап, ці миски — перлина зібрання. Їх було виявлено у 2023 році під час археологічних розкопок на території черкаського Подолу по вулиці Князя Ольгерда, 60.
«Розкопки проводила Черкаська експедиція Інституту археології НАН України за сприяння Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини. Більшість мисок походила з заповнення котловану закинутої споруди-напівземлянки, в який мешканці черкаського Подолу скидали побутове сміття — переважно уламки битого керамічного посуду», — розповідає пан Михайло.
Він каже, що серед тисяч фрагментів кераміки вдалося віднайти й повністю або частково склеїти понад два десятки мальованих мисок виробництва українських гончарів ранньомодерної доби.
Деякі з них прикрашені монохромною опискою, а більшість — підполивним різноколірним розписом. Техніка нанесення орнаменту доволі різноманітна: ріжкування, фляндрівка, мармурування.
«Орнамент на мисках неповторний, але водночас простежуються певні закономірності, очевидно, пов’язані з тогочасною модою, традиціями та символізмом. У центрі композиції, тобто на дні миски як «центрі світобудови» майже завжди бачимо «дерево життя», чотириконечну зірку-хрест або багатопелюсткову квітку-сонце. Хвилясті та зубчасті елементи орнаментації, що присутні на бортиках мисок, можуть символізувати воду й Вселенський океан», — веде далі Михайло Сиволап.
Він каже, що пишно оздоблені миски не лише є свідченням майстерності гончарів, а й дозволяють дізнатися про смаки, традиції та духовну культуру наших предків.
Вони були не просто столовим посудом, адже їх використовували під час особливо урочистих подій: світських і релігійних свят, іменин, хрестин, весіль.
Недаремно мальованим мискам у хатах українців відводилося почесне місце на стіні світлиці — на особливій полиці або шафці, яка звалася мисником.
Миски з черкаського Подолу вже зайняли своє місце в новій експозиції археологічного музею Середньої Наддніпрянщини. Та науковцям ще належить дізнатися звідки вони походять — з головківського, сунківського, канівського, дибинецького, васильківського чи інших гончарських осередків Наддніпрянщини або, може, з черкаського, який іще майже невідомий сучасним історикам та етнографам.
До речі, наразі Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини, який було створено 6 років тому, переїхав у просторніше приміщення в центрі міста.
Тож тепер відкриває додаткові експозиції, щоб детальніше знайомити містян з історією рідного краю. І наразі в цьому музеї налічується близько 13 тисяч описаних експонатів, а ще не опрацьованих — близько 50 тисяч.
Тут зібрані предмети всіх епох минулого черкаського краю: від знарядь неандертальців (понад 100 тис. років тому) до артефактів ХІХ—початку ХХ ст., серед них — низка унікальних і рідкісних для решти музеїв Черкащини і навіть України.