Рукописні нотатки Ганді про життя продали на аукціоні за $1,7 млн
В Індії у Мумбаї аукціонний дім Saffronart продав рідкісні рукописні нотатки всесвітньовідомого індійського політичного і громадського діяча Махатма Ганді за 1,69 млн доларів. >>
Єпископ Кава в інтерв’ю PAP зазначив, що добре, що поляки та українці нарешті почали говорити про волинський злочин. (Фото: PAP/Vladyslav Musiienko)
Урочисту месу на згадку про жертв Волинської трагедії провели в неділю, 13 липня, в римо-католицькому кафедральному соборі Луцька.
Як інформує УМ, про це пише Polska Agencia Prasowa.
Серед учасників були представники польської меншини, що проживає в Україні, польські дипломати та представники влади Волинської області. На думку ординарія Камʼянець-Подільської дієцезії єпископа Едварда Кави, який проводив месу, «відродження пам’яті» зміцнить відносини між Польщею та Україною. Він наголосив на тому, що потрібна ексгумація, щоб розкрити всі імена, місця поховань та місця убивств.
На початку червня Сейм Польщі встановив 11 липня Національним днем памʼяті «поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА» на східних територіях Другої Польської Республіки.
Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.
У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015—2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943—1945 роках бійцями УПА.
У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав набути чинності після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі й на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.
Водночас Польща не виконала запиту України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
У січні 2025 року Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії. А вже у травні на Тернопільщині закінчили ексгумацію жертв 1945 року — у Польщі називають це проривом.
Обраний президент Польщі Кароль Навроцький чекає на продовження партнерства між Києвом і Варшавою. Однак для цього, за його словами, потрібно вирішити назрілі історичні питання — найімовірніше, він мав на увазі Волинську трагедію.
Як повідомляла УМ, Відголоски «Волинської трагедії»: МЗС України різко відреагувало на нове свято у Польщі.
В Індії у Мумбаї аукціонний дім Saffronart продав рідкісні рукописні нотатки всесвітньовідомого індійського політичного і громадського діяча Махатма Ганді за 1,69 млн доларів. >>
Арсенал Сил оборони України поповнився першим українським реактивним перехоплювачем дронів Alexa Spatium – він забезпечить ретельний контроль повітряного простору, адже має високу максимальну швидкість, значну стелю польоту, динамічну керованість, має високу точність наведення та влучання. >>
За час повномасштабної війни кількість населення України, яке живе за межею бідності, фактично подвоїлася. >>
Із заявою до українців 18 серпня звернувся колишній міністр оборони Михайло Федоров про те, що країна не може залишатися без повноцінно призначеного міністра оборони, а демократія — залежати від волі кремля. >>
Дві поштові марки, присвячені Дню української пісні, ввела в обіг «Укрпошта»: нові випуски отримали назви «Колискова» та «Мов до шлюбу вбралася калина». Тираж кожної марки становить 300 тисяч примірників. >>
Щонайменше 10 військових баз росія збудувала та розширила уздовж кордонів з Україною та Білоруссю, розрахованих на масований запуск новітніх реактивних безпілотників для системного виснаження та прориву української протиповітряної оборони. >>