Коли ти не один: історії українських підлітків, які вчаться триматися разом, фото

Під час війни діти швидко дорослішають. Вони вчаться розуміти тишу, відрізняти «вибух» від «грому», ділити уроки з повітряною тривогою. Але навіть у таких умовах вони шукають — і знаходять — підтримку. Дружба, онлайн-спільноти, вчителі, які справді поруч, —усе це стає не менш важливим, ніж безпечне укриття. Іноді слово “разом”— це найкраща відповідь на всі виклики. Саме про таку спільноту йтиметься у цій статті — про онлайн-школу SvitloSchool, яка стала справжнім острівцем світла для українських підлітків.

Сильні — не тi, хто не падає. А тi, кого хтось пiдняв

Після 24 лютого 2022 року тисячі українських підлітків опинилися в новій реальності. Вони покинули школи, домівки, друзів. Дехто — змушено виїхав, дехто — залишився, але в повній невизначеності. І саме тоді почалося нове навчання — не за програмою, а за потребою душі: як жити далі.

«Я переїхала з Харкова до Львова. Мені було 15, і я знала лише одну людину в новій школі», — розповідає Софія. Але каже, що саме через участь в онлайн-гуртках, де діти з різних міст просто говорили англійською, вона вперше після втечі з дому відчула полегшення.

Влад із Мелітополя зізнається, що найбільше його тримали не книжки, а спілкування. «У когось не було дому, у когось — зв’язку з татом. Але разом було простіше. Ми навіть жартували. Це — найцінніше».

Справжнє навчання починається з фрази: “Ми чуємо тебе”

Після всього пережитого дітям важко “повертатися до формул”. Їм потрібно спочатку повірити, що вчитися варто. Що їхній голос — цінний. І саме тут на перший план виходить не знання, а середовище.

«У звичайній школі я боявся запитати, бо надто часто чув: “Не відволікай”», — згадує Олексій із Чернігова. Але коли він приєднався до SvitloSchool, він уперше відчув, що його не просто терплять — його чують.

Даша з Литви каже, що найбільшою підтримкою стали гуртки, де можна було говорити українською. «Я почала забувати мову. Мені було ніяково. А потім я потрапила в онлайн-клуб, і це стало моєю територією. Там я — з дому»

Зв’язок, що підтримує сильніше за слова

Одне онлайн-заняття може змінити настрій дня. Одна зустріч — змінити уявлення про себе. Саме це щодня відбувається у середовищах, створених школами на зразок SvitloSchool. Іноді діти приєднуються просто “подивитись”— а лишаються, щоб надихати інших.

Марта, 15 років, проводила свій перший клуб без очікувань:

«Я думала, ніхто не прийде. А зайшли діти з Херсона, Броварів, Вінниці — і ми проговорили дві години. Про меми. Про книжки. Про майбутнє. Я почувалася ведучою власного всесвіту».

Ілля додає, що дебатний клуб, який він модерував, дав йому впевненість, що “ще хтось думає глобально — як і я. Що ще є ті, хто мріють, попри сирени”.

Мiжнароднi табори: коли мрія стає реальною

Для багатьох дітей табір за кордоном — це не просто подія. Це — відновлення віри в себе. У таборах, куди запрошує SvitloSchool, підлітки не лише вчать мову чи дискутують. Вони вперше відчувають себе громадянами світу.

«У Кембриджі я виступала перед аудиторією. І не боялася. Це було вперше — і я зрозуміла: я зможу викладати», — каже Олександра.

Гордій зізнається, що поїздка в табір перевернула його уявлення про себе. «Ми створювали міністартапи, грали в рольові ігри, дебатували. Я завжди думав, що некомандний. Але виявилось — я можу бути лідером».

А Антоніна розповідає, як завдяки табору її запросили до міжнародної молодіжної ініціативи. «Я працювала над проєктом зі сталого розвитку, і коли мене відібрали — це був шок. Я вперше відчула: мій голос — це не просто звук. Це дія».

Натхнення — це дія, а спільнота — це платформа для злету

У кожної дитини — свій темп, своя глибина. Але всі вони мають щось спільне: їм потрібен хтось, хто скаже: «Я в тебе вірю». Бо з цієї фрази починається шлях до вищого рівня.

Катя, яка вступила до німецької академії мистецтв, пригадує: «Я не вірила, що мене візьмуть. Але менторка просто сказала: “Пиши мотиваційний. Разом напишемо.” І це “разом”усе вирішило».

Андрій додає: «Одне “класно придумав!” під моєю презентацією — і я вже хотів створити наступну. Це як підштовхування: давай, ти можеш ще». Саме такі моменти дають відчуття, що натхнення стає справжньою рушійною силою, а підтримка — трампліном до нових горизонтів.

У цьому новому світі, де щодня  нависає невідомість, найбільша сила — це відчуття дружньої підримки. Спільнота, у якій не треба доводити свою цінніст. У якій просто кажуть: “Добре, що ти тут”. І саме така атмосфера — середовище, де панує довіра, відкритість і підтримка — дає підліткам змогу не просто триматися, а зростати, мріяти і діяти. Тут народжується сила, що змінює долі.

Детальніше про навчання, гуртки, міжнародні табори та вступ до закордонних академій можна дізнатися на сайті: https://www.svitloschool.com/get-involved/student-application

Валентина БІЛАН, спеціально для “України молодої”