Плюс 402: «УкрАрмоТех» передала ЗСУ броньовані машини власного виробництва
Протягом грудня 2025 року українська компанія "УкрАрмоТех" поставила українським оборонцям 402 броньованих авто власного виробництва. >>
Текст спільної заяви прибалтійських країн. (Фото: Фейсбук Žygis Pavilionis)
Зі спільною заявою щодо повної підтримки України у війні з Росією, а також її членства у Європейському Союзі та НАТО, виступили Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Латвії та Литви.
Як інформує УМ, про це повідомив голова комітету закордонних справ литовського парламенту Жигімантас Павільоніс у Facebook.
Засідання комітетів відбулося у п’ятницю, 6 червня, в місті Бірштонас, Литва. У підсумковому документі сторони підтвердили свою непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також наголосили – перемога України над Росією та її вступ до НАТО є ключовими умовами справедливого й тривалого миру в Європі.
Також вони звернули увагу на те, що членство України в НАТО забезпечить міцну основу для євроатлантичної безпеки та зазначили, що повномасштабна війна Росії є грубим порушенням міжнародного права, Статуту ООН та базових норм прав людини.
Відтак у заяві країни перелічили п’ять ключових зобов’язань:
Підтримувати Україну до її повної перемоги – зокрема, звільнення усіх тимчасово окупованих територій, покарання воєнних злочинців та реалізація принципів міжнародного правосуддя.
Сприяти вступу України до ЄС, з метою завершення переговорів до 2030 року та набуття повноправного членства.
Підтримувати євроатлантичний курс України, з урахуванням рішень самітів НАТО у Бухаресті (2008), Вільнюсі (2023) та Вашингтоні (2024), а також закликати до ухвалення конкретних рішень на саміті НАТО 2025 року в Гаазі.
Розвивати оборонну співпрацю з Україною, зокрема сприяти її приєднанню до Об’єднаних експедиційних сил (JEF) як кроку до глибшої інтеграції в сфері безпеки.
Посилювати дипломатичний тиск на Росію – ізоляція в міжнародних організаціях, розширення санкцій та притягнення до відповідальності за злочини проти України.
Комітети трьох країн також закликали інші парламенти, міжнародні інституції та уряди підтримати цю заяву та вжити відповідних кроків на шляху до перемоги України, її відбудови та повноцінної інтеграції у євроатлантичну спільноту.
Зазначимо, наприкінці червня у Гаазі пройде саміт НАТО. Як писала "ЄвроПравда", лідери країн НАТО готуються ухвалити рішення про збільшення оборонних витрат до 5% від ВВП – частину цих витрат дозволять спрямовувати на підтримку України, що може істотно посилити обороноздатність українських Сил оборони.
Як очікується, нову ціль витрат буде розділено: 3,5% ВВП – на безпосередньо військові потреби, ще 1,5% – на ширші безпекові проєкти, зокрема інфраструктуру.
Деякі країни НАТО, як-от Канада та Люксембург, можуть використати допомогу Україні як частину виконання нових зобов'язань щодо збільшення оборонних витрат до 5% ВВП.
Як повідомляла УМ, Опитування українців: членство в НАТО є пріорітетнішим ніж вступ у ЄС.
Протягом грудня 2025 року українська компанія "УкрАрмоТех" поставила українським оборонцям 402 броньованих авто власного виробництва. >>
Країни Європейського Союзу повинні розглянути можливість створення спільних збройних сил, які в перспективі могли б замінити американські війська в Європі, вважає єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс. >>
Із яскравої перемоги на змаганнях в новозеландському Окленді розпочала новий рік прима вітчизняного тенісу Еліна Світоліна. Перегравши у фіналі китаянку Ван Сіньюй (57-а ракетка світу) - 6:3, 7:6, найтитулованіша тенісистка України виграла свій 19-й у кар’єрі турнір WTA. >>
На підготовку своїх військ до розгортання в Україні в разі згоди російського диктатора путіна на припинення вогню, Велика Британія витратить 200 млн фунтів стерлінгів. >>
Нардепу Нестору Шуфричу київський апеляційний суд дозволив вийти з-під варти під заставу. >>
Україна отримала від Великоританії 13 одиниць протиповітряної оборони Raven та два прототипи нової системи Gravehawk. >>