Шаблю гетьмана Мазепи експонуватимуть у Білій вежі Королівської зброярні, фото
В одному з головних музеїв світу - у Лондонському Тауері , вперше представлена українська культурна спадщина - шабля гетьмана Івана Мазепи кінця XVII століття. >>
Відійшов у засвіти український в'язень совісті, котрий відбував покарання в умовах жорстоких переслідувань.
Один із політв'язнів з Закарпаття, який провів 25 років у радянських концтаборах – Іван Мирон, помер у віці 97 років.
Як інформує УМ, про це повідомила голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
«Його життя - це приклад боротьби й гідності, вірності правді та Україні. Він пройшов через найтяжчі випробування долі, залишаючись незламним у своїй вірі, ідеях і переконаннях», - наголосив посадовець.
Іван Мирон був членом Організації українських націоналістів. У 1950 році він відмовився служити у радянській армії, яка вже «приєднала» Закарпаття до Радянської України. Натомість він долучився до лав підпільної Української повстанської армії. Проте його зрадили, і через донос на нього вийшли радянські спецслужби, що призвело до його арешту. Після суду йому було оголошено вирок - 25 років у таборі.
«В 1950-му мені прийшла повістка в армію. Давати присягу влади, яка принесла стільки зла моїй сім'ї і всій Україні, я не міг, тому зв'язався з Міхайлінюком (...) і перейшов на нелегальне становище. Постійно зустрічався з активістами ОУН та УПА, виконував їх завдання. У квітні 1951 роззброїв охоронця в нашій сільраді - відібрав у нього три карабіни з набоями. А через місяць нашу групу з 18 осіб затримали - «постарався» зрадник», - розповів Іван Мирон у документальному фільмі «Дорогою любові».
У інтерв'ю журналу The Ukrainians він зазначив, що всю групу з 18 людей засудили. Шестеро, в тому числі й вчитель Андрій Скрипка, були вчителями. Решта - ті, хто надавав допомогу повстанцям або уникав донесення. Навіть була стаття "за не-донос". Йому було 21 рік, коли в нього було вирішено «за зраду Батьківщини та участь у контрреволюційній діяльності» на 25 років.
Він відбував покарання в таборі у Норильську, у тому числі й у Мордовії. Освободився Іван Мирон лише у 1976 році.
У 1993 році Закарпатський суд визнав Івана Мирона безпідставно засудженим в СРСР. А в 1995 році Верховний Суд України перекваліфікував його справу, скасувавши політичні статті, але лишивши судимість «за ухилення від армії».
У 2019 році його було реабілітовано і визнано першою жертвою репресій комуністичного режиму, яку реабілітували за Законом України.
Нагадаємо, що 7 березня в Львівському історичному музеї відбулася презентація віртуального музею головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
Варто наголосити, що Іван Мирон - людина, чий шлях боротьби та відданості Україні порушує серця. Його відданість ідеалам та сила духу заслуговують на повагу і пам'ять поколінь. Його реабілітація стала важливим подією для України, яка визнала його як символ опору комуністичному режиму.
Як повідомляла УМ, політв’язень сталінських концтаборів Іван Мігус помер на 92 році життя.
В одному з головних музеїв світу - у Лондонському Тауері , вперше представлена українська культурна спадщина - шабля гетьмана Івана Мазепи кінця XVII століття. >>
Мозаїку, яку під час Другої світової війни вивіз німецький офіцер, повернули до італійського міста Помпеї. Десятиліттями вона була в Німеччині, поки її не ідентифікували слідчі, які шукали награбовані твори мистецтва. >>
У Черкасах у місцевому археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини всі бажаючі містяни та гості міста над Дніпром мають змогу ознайомитися з колекцією з понад 20 мальованих мисок кінця XVIII століття. >>
Моніторингову експедицію на островах «Три стовпи», що на річці Дніпро неподалік Дніпровської ГЕС, провели фахівці Національного заповідника «Хортиця» спільно з гідроенергетиками . Під час роботи на островах науковці знайшли речі, як датовані V тисячоліттям до нашої ери. >>
Перший етап реставрації Садиби Зеленських — історичної будівлі на вул. Олександра Кониського, 22, що має статус щойно виявленої пам’ятки архітектури нарешті розпочався в Києві. >>
Урочисту месу на згадку про жертв Волинської трагедії провели в неділю, 13 липня, в римо-католицькому кафедральному соборі Луцька. >>