У Вінниці під ударом БПЛА опинилася фабрика польської групи Barlinek
У Вінниці “завдячуючи” нічній атаці 16 липня російських ударних БПЛА пошкоджена фабрика польської групи Barlinek, є постраждалі. >>
Ексгумація в Пужниках. Дослідники знайшли останки понад 30 людей, роботи тривають
На Тернопільщині в межах території вже зниклого села Пужники завершують ексгумаційні роботи на місці поховань польських жертв. Дослідникам вдалося ексгумувати більше як 20 людей і останки понад 30.
Як інформує УМ, про це 4 травня розповів заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос у Фейсбуці..
Серед виявлених останків є останки як жінок, так і чоловіків та дітей. Також під час робіт знайшли інші артефакти — ґудзики, черевики, монети та хрестики. Приблизно за два тижні дослідники завершать польовий етап робіт.
Далі науковці мають відібрати генетичний матеріал, щоб провести порівняльний аналіз і визначити особи загиблих. Остаточне число загиблих встановлять лише після всіх антропологічних досліджень.
За словами Наджоса, Польща та Україна домовилися про перепоховання останків загиблих на кладовищі на території села Пужники. За його словами, спільна польсько-українська експедиція працює дуже чітко й злагоджено. Зараз тривають перемовини, щоб створити єдиний звіт за результатами ексгумацій.
Ексгумації в Пужниках почалися 24 квітня 2025 року. Локація, де вони тривають, — це лісиста місцевість на місці колишнього села, де в лютому 1945 року, за різними оцінками, могли загинути 50—120 поляків.
Ці події 1945 року польська сторона називає цю подію «Волинською різаниною». Українські фахівці наголошують, що загибель поляків у ніч із 12 на 13 лютого 1945-го не була «етнічною чисткою». Тобто ці події не належать до «Волинської трагедії», тому що історично та географічно ця частина Тернопільщини не входила до Волині.
Нагадаємо, що в 1943—1944 роках на Волині відбувалися масові вбивства поляків. Польський інститут нацпамʼяті називає офіційні дані про 120 тисяч загиблих поляків на Волині та в південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35—40 тисяч убитих поляків.
Так само тривають дискусії щодо виконавців злочину й організаторів. У Польщі Волинську трагедію називають «різаниною», офіційно визнали «геноцидом», звинувачують Українську повстанську армію, однак із таким трактуванням не погоджуються в Україні.
Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.
У відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015—2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943—1945 роках бійцями УПА.
У грудні 2020 року очільники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної памʼяті Республіки Польща домовились провести консультації, щоб врегулювати проблемні питання. Так напрацювали проєкт регламенту групи з їхнього вирішення, але Польща його досі не погодила.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної памʼяті. Він передбачав розшук, ексгумацію і поховання жертв. Меморандум мав вступити в дію після припинення воєнного стану на території України. Але Польща під час повномасштабного вторгнення Росії постійно порушує питання пошуку та ексгумації поховань поляків на території України.
У 2023 році Україна пішла назустріч Польщі й на території колишнього сільського цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники) провела спільні з поляками дослідження.
Водночас Польща не виконала запит України на відновлення меморіальної таблички на похованні воїнів УПА на горі Монастир. Питання про її відновлення в первинному вигляді, із зазначенням імен похованих у цій братській могилі, порушували на найвищому рівні — президентів України та Польщі.
У січні 2025 року Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії.
Як повідомляла УМ, Польські ініціативи: ексгумації на Волині та вступ України в ЄС.
У Вінниці “завдячуючи” нічній атаці 16 липня російських ударних БПЛА пошкоджена фабрика польської групи Barlinek, є постраждалі. >>
У Черкасах у місцевому археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини всі бажаючі містяни та гості міста над Дніпром мають змогу ознайомитися з колекцією з понад 20 мальованих мисок кінця XVIII століття. >>
Моніторингову експедицію на островах «Три стовпи», що на річці Дніпро неподалік Дніпровської ГЕС, провели фахівці Національного заповідника «Хортиця» спільно з гідроенергетиками . Під час роботи на островах науковці знайшли речі, як датовані V тисячоліттям до нашої ери. >>
Перший етап реставрації Садиби Зеленських — історичної будівлі на вул. Олександра Кониського, 22, що має статус щойно виявленої пам’ятки архітектури нарешті розпочався в Києві. >>
Урочисту месу на згадку про жертв Волинської трагедії провели в неділю, 13 липня, в римо-католицькому кафедральному соборі Луцька. >>
Столичні митники стали на завадді спробі вивезення за кордон цінної ювелірної прикраси – намисто, окремі намистинки якого датуються І-ХІІ століттями, >>