Піонер неурядової журналістики Києва: до 165-річного ювілею «Киевского телеграфа» (1859—1876)
До другої чверті ХІХ ст. в Києві, на відміну від інших українських міст — Львова, Одеси і Харкова, — періодики не було взагалі. >>
Prototaxites loganii. Скам’янілості менших родичів цих перших наземних гігантів припускають, що всі вони були частиною роду, не пов’язаного з тим, що збереглося сьогодні. (Фото: Image Credit: G. J. Retallack via Wikimedia Commons)
Досі ставлять науку в глухий кут скамʼянілості істот під назвою Prototaxites, які домінували на суходолі понад 400 мільйонів років тому. Вони були вищими за будь-які тодішні рослини, сягали 8 метрів заввишки і виглядали як гігантські стовбури, які нібито випередили еволюцію на мільйони років.
Вчені припускають, що Prototaxites не мали жодного живого родича – і могли бути представниками окремої, давно вимерлої гілки життя.
Як інформує УМ, про це йдеться в результатах дослідження, опублікованих в журналі BioRxiv, пише IFL Science.
Науковці дослідили зразки з геологічного утворення Rhynie chert у Шотландії. Завдяки вулканічним покладам, які вкрили древній болотистий ландшафт, рештки стародавніх організмів збереглися настільки добре, що вчені змогли вивчити навіть структуру клітинних стінок.
Коли висота інших рослин не перевищувала 6 сантиметрів, Prototaxites виростали до 8 метрів. Їх відкрили ще в 1843 році, але науковці досі сперечалися, чи були Prototaxites гігантськими грибами, водоростями, прадавніми деревами чи взагалі чимось абсолютно новим.
Більшість дослідників вважали їх грибами. У 2018 році одна група вчених навіть класифікувала вид P. taiti як представника відомої групи грибів Ascomycota (до якої належать трюфелі та дріжджі).
Але новий аналіз, проведений на трьох викопних зразках, кидає виклик цій гіпотезі.
Вчені очікували знайти в клітинах P. taiti хітин або бета-глюкани – основні будівельні речовини клітинної стінки грибів. Проте нічого подібного в цих зразках не виявилося.
Інші викопні гриби з цього ж родовища мають хімічну сполуку перилен, яка зберігається мільйони років, але Prototaxites її не містить.
На клітинному рівні P. taiti подібно до грибів складався з трубочок, але з унікальними властивостями, яких не має жоден з відомих організмів.
Автори дослідження порівняли характеристики P. taiti з усіма основними групами живих організмів і дійшли висновку, що жодна з них не має повного збігу. Зокрема Prototaxites вирізнялися:
великими багатоклітинними структурами з кількох типів трубочок;
клітинними стінками, збагаченими ароматичними фенольними сполуками;
гетеротрофним способом життя – ймовірно, вони споживали мертву органіку.
На думку вчених, усе це вказує на те, що Prototaxites представляли вимерлу гілку життя, яка не має нащадків серед сучасних організмів. І хоча колись ці гіганти панували на планеті мільйони років, лінія припинилася повністю. Їхні екосистеми також виявилися унікальними – організми, які співіснували з ними, мали родичів, що вижили, але сам Prototaxites – ні.
Автори дослідження сподіваються, що подальший аналіз відкриє ще більше подробиць про цю загадкову гілку життя.
Як повідомляла УМ, Ковила, сон-трава, горицвіт: під Лубнами знайшли одні з найбільших в Україні популяції червонокнижних рослин.
До другої чверті ХІХ ст. в Києві, на відміну від інших українських міст — Львова, Одеси і Харкова, — періодики не було взагалі. >>
Перший етап демонтажу памʼятника на місці відпочинку Петра Ірозпочали 1 квітняв Полтаві >>
Скарби з околиць села Мартинівка на Черкащині, датовані VI—VII століттями, показали в Національному музеї історії України. >>
Київська митниця передала культурні цінності, які вдалося зберегти від незаконного вивезення за кордон, українським музеям. >>
Науковці трьох історико-культурних національних заповідників у Києві представляють виставку «Славу примножувати справами. Гетьман Кирило Розумовський». >>
Визначні пам’ятки з давньою історією — Києво-Печерську лавру, Видубицький та Феодосіївський монастирі — Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» поєднав у новому автобусному турі «Три святині Печерська». >>