Культура.UA: найголовніші події 2024 року

У третій рік повномасштабного спротиву російським нападникам було дуже багато змістовних мистецьких подій, загалом тисячі. «Україна молода» склала топ-12 достойників та проєктів, які найпомітніше допомагають утверджувати суб’єктність нашої держави, а також присутність Незалежної України на карті світу.

Виокремлені позиції охоплюють значно більше знакових моментів спротиву ворогові культурою. Можна швидко прочитати лише суть або детальний концентрований опис.

1. МСТИСЛАВ ЧЕРНОВ. «ОСКАР» ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ «20 ДНІВ У МАРІУПОЛІ»

На 96-й церемонії премії Американської кіноакадемії у номінації «Найкращий документальний фільм» перемогла  стрічка «20 днів у Маріуполі» режисера Мстислава Чернова з Харкова. Сталося це в ніч із 10-го на 11 березня в театрі Долбі в Лос-Анджелесі (трохи за третю ночі за київським часом).

Журналістська команда від міжнародної інформаційної корпорації Associated Press — Мстислав Чернов разом із фотографом Євгеном Малолєткою і продюсеркою Василісою Степаненко — вирушила у Маріуполь 23 лютого 2022 року, коли вже було зрозуміло, що росія ось-ось нападатиме відкрито. Заїхали у приазовське місто за годину до ворожих бомбардувань.

Наступні 20 днів перетворилися для журналістів на роботу в умовах жорстокого нищення росією українського міста. Таких жахів Мстислав Чернов за попередніх  вісім років зйомок у зонах конфлікту (Сирії, Іраку, секторі Газа, Нагірному Карабасі, інших)  ніколи не переживав. «…напевно, я буду першим режисером на цій сцені, який скаже: я хотів би ніколи не робити цей фільм», - скаже він зі сцени на церемонії нагородження переможців «Оскаром».

Ідея створити документальний фільм зародилася, коли дивом вдалося вирватися з Маріуполя. Звідти під час перебування змогли відправити близько 30 хвилин відео.  А вивезти вдалося 30 годин відзнятого матеріалу.

Фільм створили спільно Associated Press та Frontline — проєкт документальних фільмів, що виходить на каналі PBS (США). Світова прем’єра «20 днів у Маріуполі» відбулася 21 січня 2023 року на найбільшому в США фестивалі незалежного кіно Sundance. Як представники Associated Press, Мстислав Чернов, Євген Малолєтка, Василіса Степаненко нагороджені Пулітцерівською премією. Документальна стрічка  здобула багато міжнародних нагород, отримала Шевченківську премію.

Режисер фільму  «20 днів у Маріуполі» Мстислав Чернов попереду. Фото: Getty Images.

2. КОБЗАРСТВО ТА УКРАЇНСЬКІ ПИСАНКИ ВІДТЕПЕР У СПИСКАХ ЮНЕСКО

На початку грудня відразу дві українські культурні практики потрапили до списків охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: кобзарсько-лірницька традиція і писанкарство. Сталося це на представницькій багатолюдній 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО, яка відбулася у столиці Парагваю.

«Визнання ЮНЕСКО для нас — це перш за все можливість розповісти сьогодні на весь світ про Україну, про нашу незнищенну пісню, культуру, спадщину, про нашу боротьбу за власну державу, про наше споконвічне прагнення волі. Бо кожна дума — це оспівування лицарського козацького чину, кожна кобзарська псальма — це історія про силу віри і духу!» — прокоментував лірник Олесь Санін, братчик Кобзарського цеху, режисер фільмів «Поводир», «Мамай», «Довбуш», один з координаторів номінації від України.

 Включення «Програми з охорони кобзарсько-лірницької традиції» є знаковим, тому що  ідея і підготовка номінації цілковито належить носіям-практикам, зазначив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.  До включення до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО «Програми з охорони кобзарсько-лірницької традиції» йшли надшвидкими темпами  з 2022 року, маючи  під час повномасштабної війни реальну загрозу знищення.

Номінацію «Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць» внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Починали напрацювання у 2017 році.

Вручення сертифікатів ЮНЕСКО практикам кобзарства і писанкарства у Києві. Фото асоціації "Дивись українське".

3. ІВАН УРИВСЬКИЙ. БУДЕ ТОБІ, ВРАЖЕ, ЯК «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА» СКАЖЕ

Театральні критики і глядачі  сперечаються про успіхи і невдачі якихось складових вистав режисера Івана Уривського, але квитки складно купити на кожну, навіть якщо Національний драматичний театр імені Івана Франка ввів продаж через «Дію». Прем’єрними стали цього року «Марія Стюарт» франківців, а також «На Русалчин Великдень» у Національній опереті України.

Понад півтора року тільки наростає глядацький  інтерес до «Конотопської відьми», яка в Україні збирає мільйони гривень для Сил оборони. Фрагмент вистави показали у Швейцарії 15 червня – у перший день роботи Саміту миру, на який з’їхалися представники понад 100 країн та міжнародних організацій.

Вистави Івана Уривського у 2024 році впевнено вийшли на міжнародні сцени. «Калігулу» - першу прем’єру Театру імені Івана Франка у повномасштабний період російсько-української війни - показали  на  фестивалі в румунському Сібіу. А буквально через кілька днів  шість разів -   у спеціальній програмі (OFF) на одному з найпрестижніших театральних фестивалів світу в Авіньйоні у Франції. У Румунії побувала також «Безталанна» (прем’єра 2023 р.) Івана Уривського.

10 листопада у Кракові овації збирала «Конотопська відьма». Покази цієї вистави вже розписані на 2025 рік у кількох європейських країнах.

Більше того, Іван Уривський цьогоріч доєднувався до режисури не театральних заходів. Зокрема, готував постановку показу колекції чоловічого одягу Spring 2025 «Ivasyk» дизайнера Івана Фролова за мотивами народної казки «Івасик-Телесик». 

У «Міському театрі Праги» (Městská divadla pražská)відбулася прем’єра вистави «Перевтілення» режисера Івана Уривського за Кафкою.

"Конотопська відьма" у Швейцарії. Фото  театру.

4. АНДРІЙ РІЗОЛЬ. ПОКАЗИ ПРОЄКТУ «КУЛЬТУРА VS ВІЙНА» 

Понад 200 подій у 94 містах 38 країн світу, 10 закордонних турів із кінопоказами, фотовиставками і дискусіями -  це статистика проєкту «Культура vs війна», який реалізує з партнерами асоціація «Дивись українське» з червня 2022 року. Голову правління асоціації  кінопродюсера Андрія Різоля Міністерство закордонних справ України нагородило на нещодавній церемонії вручення найвищої відзнаки у галузі публічної дипломатії «Почесний амбасадор України 2024. Воля до перемоги»  у номінації «Почесний амбасадор у сфері культурної дипломатії».

У межах проєкту показують створені документальні фільми про українських митців у період повномасштабної війни, об’єднані назвою «Culture vs war» (можна подивитися в Ютубі на сторінці асоціації): зокрема, про гурт «Антитіла», кінооператорів Сергія Михальчука та  Ярослава Пілунського, письменника Сергія Жадана, кобзаря Тараса Компаніченка, актора та режисера Ахтема Сеітаблаєва,   фотографів Костянтина і Влади Ліберових. Загалом 6 короткометражних (тривалість 10-42 хвилини) та один повнометражний фільми субтитровані 12 мовами. Закордонними координаторами є Ірина Орел (Бельгія), Юлія Іванова (Велика Британія), Катерина та Павло Пушкар (Франція), Інна Гордієнко (Естонія), Оксана Озек, Ірина Амбаркютюкоглу, Тетяна Фекан (Туреччина), Наталія Красенкова (Ірландія), Вікторія Тіссот (Іспанія), Олександра Саєнко (Австрія), Володимир Гошилик (США).

Ще один проєкт асоціації  «Дивись українське» -   «Кіно заради Перемоги!» . Стартував  6 серпня 2022 року. Відтоді у 23 областях України та місті Києві для військових, внутрішньо переміщених осіб та громад відбулися понад 2 тисячі  показів 75 українських  фільмів: «Снайпер. Білий ворон», «Кіборги», «Довбуш»,  «Поводир», «Мавка. Лісова пісня»,  «Фокстер і Макс», «Сторожова застава», «Максим Оса», «Мій карпатський дідусь» і т.д.

"Антитіла" в США.

5. KHARKIV MUSIC FEST: ТРЕТІЙ У ТРЕТІЙ РІК ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ ЗА 30 КМ ВІД ВОРОЖОГО КОРДОНУ

В один із фестивальних днів «Харків Музик Фесту» цього року 22 години  тривала повітряна тривога у місті, до російського кордону від якого лише кілька десятків кілометрів. Провели в укриттях 11 концертів та 6 арттерапевтичних занять для дітей і дорослих. З огляду на небезпеки воєнного часу для відвідувачів усі концерти були безкоштовними.

Диригував  перший концерт фестивалю у Харкові 13 квітня молодий іспансько-німецький  диригент Рок Фаргас. Виступав Національний ансамбль солістів «Київська Камерата». Заходи «Kharkiv Music Fest» тривали  до 1 червня. Організатором фестивалю є фонд громади Харкова «Толока». Голова наглядової ради фонду – Сергій Політучий,

почесний консул Франції в Харківській, Сумській та Полтавській областях, . засновник та президент групи компаній «Фактор». (23 травня внаслідок російського ракетного удару по друкарні «Фактор-Друк» в Основ'янському районі Харкова загинули 7 працівників і  було знищено 50 тисяч книг).

"Харків Музик Фест": Богдана Півненко, Сергій Політучий, Рок Фаргас. Фото фестивалю.

6. КЕРІ-ЛІНН ВІЛСОН ІЗ «КИЇВСЬКОЮ КАМЕРАТОЮ» ПРЕДСТАВИЛИ ВИКЛЮЧНО УКРАЇНСЬКУ МУЗИКУ У КАРНЕГІ-ХОЛІ

Національний ансамбль солістів  «Київська Камерата» 28 квітня 2024 року дебютував  у знаменитому  Карнегі-Холі в Нью-Йорку (США) із концертом, в якому звучали твори  виключно українських композиторів. Обирала репертуар відома канадсько-американська диригентка з українським корінням Кері-Лінн Вілсон. Вона погодилася на співпрацю після звертання керівниці «Київської Камерати», відомої української скрипальки Богдани Півненко.

Підтримуючи Україну після початку повномасштабної російсько-української війни, у  2022 році Кері-Лінн Вілсон заснувала Ukrainian Freedom Orchestra – оркестр із українських музикантів. Ініціативу вдалося реалізувати за підтримки Метрополітен-опери в Нью-Йорку та Польської національної опери. Відтоді відбулися три світові тури оркестру.

Паралельно Кері-Лінн Вілсон спочатку була учасником кількох проєктів Львівської опери. Цього року диригувала там оперу «Украдене щастя» за твором Івана Франка. Уже провела три концерти у Києві,а також виступила у Чернівцях і Коломиї. За конкурсом стала головною диригенткою «Київської Камерати».

Кері-Лінн Вілсон (у центрі) у Львівській опері. Фото з fb диригентки.

7. УКРАЇНСЬКИЙ ЖИВОПИС 1900 – 1930 РОКІВ У ВИСТАВЦІ «В ЕПІЦЕНТРІ БУРІ»  У ВІДЕНСЬКОМУ БЕЛЬВЕДЕРІ

Найбільший показ картин українських художників 1900-1930 років відбувався з 23 лютого по 2 червня у віденському Бельведері.  Виставку «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні», яку показали з 2022 року у Мадриді, Кельні і Брюсселі, у залах в австрійському найкращому музеї мистецтв ще доповнили  картинами українського модерну. Загалом це понад 100 робіт: Казимир Малевич, Ель Лисицький, Соня Делоне, Олександра Екстер, Анатоль Петрицький, Олександр Богомазов, Віктор Пальмов, Всеволод Максимович, Василь і Федір Кричевські, Олександр Мурашко, інші. Основна частина – з колекції Національного художнього музею України.

Із  29 червня до 13 жовтня 2024 року виставка «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні, 1900–1930-х років» відбувалася в Королівській академії мистецтв  у Лондоні (Великобританія).

У Києві показують зараз  модерн, який побував за кордоном у період повномасштабного спротиву України.

У листопаді 2022 року вивозили картини для показів вивозили з Києва під час масованого російського обстрілу.

Українське мистецтво у Бельведері. Фото НХМУ.

8. АЖІОТАЖ НАВКОЛО ВИСТАВКИ «АЛЛА ГОРСЬКА. БОРИВІТЕР» У РІК 95-ЛІТТЯ ШІСТДЕСЯТНИЦІ

Головною подією в Україні навесні 2024 року називають  виставку «Алла Горська. Боривітер» у Києві, яка відкрилася 14 березня. Прізвище мисткині-активістки, яка протистояла тоталітарному режиму,  прозвучало на всю країну, а з ним — історія покоління українських шістдесятників. Організатори – Український дім та артфундація «Дукат».

41-річну Аллу Горську було вбито 1970 року. У ближнього кола не було сумнівів, що це злочин, за яким стоїть  КДБ.

На першій ретроспективній виставці художниці у рік її 95-ліття  в Українському домі представили понад 100 творів живопису, графіки, ескізів монументальних робіт.  А також архівні матеріали про творчу й громадську діяльність мисткині-шістдесятниці та її найближчого кола.

Експонати на виставку надали приватні колекціонери та державні інституції:  Національний художній музей України,  Музей шістдесятництва, Музей Митрополита Андрея Шептицького, Національний музей літератури України, Національний музей декоративного мистецтва України,  Музей сучасного мистецтва України, Центр інтелектуального мистецтва «Меркурій», Меморіальний заповідник  «Биківнянські могили»,  Stedley Art Foundation.

Спеціально для виставки художники Олексій Сай та Микола Марусик створили аудіовізуальну інсталяцію за мотивами знищеного у 1964 році вітража «Шевченко. Мати», однією з авторок якого була Алла Горська. Загалом над організацією проєкту працювало 85 людей, з них 67 працівників закладу, творча група з 20 осіб та 4 куратори.

За шість тижнів виставку подивилися понад 51 тисяча відвідувачів. У вихідні щоразу приходили від 2 до 3 тисяч людей. Близько 10 тисяч гостей відповідно програмі лояльності відвідали виставку безкоштовно.

«Алла Горська. Боривітер». Фото "Українського дому".

9. «ВІЙНА ПОРУЧ». ПРО УКРАЇНУ РОЗПОВІДАЮТЬ ЦИФРОВІ ПРОЄКТИ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

За допомогою нових технологій - імерсивного 3D всі можуть побачити масштаби руйнувань та відчути, що переживають люди в Україні – від панорамних зображень, знятих з дронів, до артефактів, зібраних з поля бою. Виставка  «Війна впритул» («War Up Close»)  відкриває кожному доступ  у світ сучасної  російсько-української війни, якщо є спеціальні VR-шоломи.

12 квітня, у десяту річницю оголошення АТО в Україні, проєкт «Війна впритул» вчергове представили у США, - в  стінах легендарного «TCL Chinese Theatre» , де проходять голлівудські прем’єри. Виставка пройшла в рамках програми культурної дипломатії «Stand With Ukraine Foundation» за підтримки Генерального консульства України в Сан-Франциско. Захід відвідало багато американських студентів, туристів, європейські дипломати, а також лавреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

Команда проєкту «Війна впритул»: Дмитро Матяш, Микола Омельченко та Максим Карімов. Ініціаторами стали Discover.ua та FreegenGroup. Над зйомками працює фотожурналіст з багаторічним досвідом Микола Омельченко. Використовуючи сучасні технології, знімкують руйнування, які спричинив агресор, і розміщують їх на Google картах, сторінках у соціальних мережах та сайті проєкту.

Розпочався проєкт з документування військових злочинів росіян в Києві та області. Команда стала однією з перших, хто зафільмував і показав світу жахливі кадри руйнувань у Бучі, Бородянці, Ірпені, Стоянці та інших населених пунктах столичної області.

Для створення проєкту активно взаємодіють з ДСНС, МВС. Виходу на міжнародні майданчики сприяють Міністерство культури та стратегічних комунікацій і Міністерство закордонних справ.

Уже по світу за весь час показали виставку понад 50 разів, каже Дмитро Матяш, засновник ГО «єМузей».  Її бачили у США, Франції, Польщі, Німеччині, Канаді, Бельгії, Люксембурзі, Молдові і навіть Австралії.

Виставка  «Війна впритул» у Канаді. Фото з fb "War Up Сlose".

10. ЄВГЕН ЛАВРЕНЧУК. ВИСТАВА «ПЕРЕД ВОЛЕЮ» ПРО МАРІУПОЛЬ І ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР

У місті Кропивницькому 29 червня  відбулась прем’єра за твором Марка Кропивницького «Перед волею»  режисера Євгена Лавренчука, а 8 жовтня вона стала найкращою виставою у програмі 35-го Міжнародного театрального фестивалю «Золотий Лев». Це новаторська мова сучасного українського театру у знаковому Театрі корифеїв, де творили Марія Заньковецька, Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький.

Режисер Євген Лавренчук з командою зумів показати з прив’язкою до сучасної російсько-української війни історію закоханої пари, якій не дозволили бути щасливою у період перед відміною кріпацтва.

Текст Валуєвського циркуляра про заборону всього українського в Україні, нищення росією Маріуполя у 2022 році та музику американського музиканта Тома Уейтса «російський танок» - це фрагменти постановки «Перед волею» за однойменною п’єсою Марка Кропивницького у Театрі Корифеїв. Незвичні поєднання, сценографія й образи дають багаторівневе прочитання української історії та засвідчують, що Україна завжди прагнутиме свободи і не танцюватиме під дудку рф.

Режисер Євген Лавренчук (у центрі) після прем'єри вистави "Перед волею". Фото театру.

11. «СІМЕЙНИЙ АЛЬБОМ»: ФОТОГРАФІЇ ГОЛОДОМОРУ І СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Кілька  століть - щонайменше з 1708 року, коли російське військо винищило Гетьманський Батурин – московія приховує інформацію про свої злочини в Україні. Тоталітарній радянській системі з центром у кремлі десятиліття вдавалося приховувати  геноцид 1932-1933 років - мільйони знищених голодом українців. Проте свідчень залишилося достатньо – щоби відтворити трагедію, яку влаштували совєти як покарання за супротив по суті владі окупантів.

Навіть у часи суцільних репресій вдалося зберегти кількасот фотографій часів Голодомору в Україні.  Близько 100 з них зробив і вивіз за кордон австрійський інженер-хімік Александр Вінербергер, який опинився у ті жахливі часи у Харкові. Йому вдалося дипломатичною поштою вивезти ці фотодокази і навіть оприлюднити їх. Утім Європа вірила радянській  росії.

А через багато десятиліть британці Самарі Пірс  потрапив до рук старий плівковий фотоапарат.  Її народжена у Харкові бабуся розповіла онуці про свого батька Александра Вінербергера. У 2022 році Самара,  приїхавши у Київ, пристала на пропозицію української команди зняти за її участі документальний фільм. І в 2023-у, в рік 90-х роковин Голодомору, поїхали на Харківщину. Зокрема, відвідали місця, які російські військові тимчасово окуповували після повномасштабного нападу.

Світова прем'єра створеної документальної стрічки режисерки Марини Ткачук «Сімейний альбом», яка поєднала історію Голодомору і сучасної російсько-української війни,  відбулася 13 жовтня 2024 року в межах Варшавського міжнародного кінофестивалю.

Пройшов український прокат. Відбувся реліз  фільму «Сімейний альбом» у Раді Європи та Європарламенті у Франції, покази у Німеччині, Португалії,  Іспанії, на Кіпрі. Зарубіжний кінотур правди про Голодомор в Україні триває.

Команда "Сімейного альбому" у Європарламенті. Фото з fb Марини Ткачук.

12. ТАРАС ТОМЕНКО. «СЕНТИМЕНТАЛЬНА ПОДОРОЖ ДО ПЛАНЕТИ ПАРАДЖАНОВА» ДО 100-ЛІТТЯ РЕЖИСЕРА

У рік 100-літнього ювілею Сергія Параджанова режисер Тарас Томенко створив документальну стрічку з елементами лялькового театру - «Сентиментальна подорож до планети Параджанова». Стрічка про вірменина, який народився у Тбілісі, а найбільшу славу приніс Україні. Він першим поставив підпис під відомим протестним «Листом 139», смакував кутю, співав «Вербову дощечку» і гостював у Марії Примаченко.

У поле зору репресивних органів  потрапив ще у 1950-х, а в УРСР досьє на нього почало наповнюватися з 1962-го. Епатажному Сергію Параджанову не давали роботи на Київській кіностудії імені Олександра Довженка, але, врешті-решт, він зняв «Тіні забутих предків», які донині входять до золотого фонду світової кінематографії.

Радянська тоталітарна влада запроторила кінорежисера до в’язниці за український націоналізм. Однак і в неволі Сергій Параджанов продовжував творити з підручних предметів колажі, на кришках з фольги робив портрети відомих людей та заохочував співкамерників до малювання. Звільнити колегу по цеху вимагав великий Фелліні та інші видатні іноземні митці. Утім реабілітували митця лише через пів століття – наприкінці 2023 року за поданням Українського інституту національної пам’яті.

Світова премʼєра фільму «Сентиментальна подорож до планети Параджанова»  відбулася у жовтні  у документальній конкурсній програмі 40-го Варшавського міжнародного кінофестивалю.

«Сентиментальна подорож до планети Параджанова». Фото  ТОВ "Іллєнко Фільм Продакшенс".

Хай 2025 рік  для України буде переможним!