Рубікон «Гуляй-Поле»

Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: Гуляй-Поле, Гуляй-Поле!...» А виконували її у швидкому ритмі старшокласники з мого Заріччя. То був спонтанний антипартійний протест. Адже саме тоді, на початку 70-х років минулого століття, перший секретар ЦК КПУ Щєрбіцькій улаштував укупі з КГБ гоніння на все наше рідне та звинувачував тисячі патріотів за «украінскій буржуазний націоналізм» згідно з політичними лекалами Кремля.

Коли я пишу ці рядки (кінець листопада 2024 р.), на моїй малій Батьківщині вирує війна. Без перебільшення — тут вирішується завтрашнє світу. Дрож проймає тіло, але це справді так. Я написав у Фейсбук: якщо впаде Гуляйполе, то впадуть Київ, Варшава, Берлін... Адже путін фактично виконує директиву компартії СРСР, чия газета «Правда» ще в 1938 році писала заголовок на всю сторінку: «Встановимо Червоний прапор над Лондоном, Берліном і Парижем!». Отже, нині вся Європа має давати відсіч агресору.

Моє рідне місто, що загубилося в глибоких українських степах (а дало планеті на початку ХХ століття легендарного народного командарма, ватажка Селянського руху опору більшовикам — Батька Махна), волею обставин опинилося в епіцентрі страшного двобою добра і зла. Воно — на перехресті шляхів наступу ворога. Якщо орки прорвуться з Ізюма на Харківщині й Поліг на Запоріжжі, вони замкнуть кільце довкола сил ЗСУ на Донбасі, які протистоять бойовикам так званої ЛДНР іще з 2014 року. Тоді вслід за Маріуполем остаточно впаде Курахове і Покровськ. І ворог здобуте те, чого хоче кремлівська погань, — сухопутний коридор до Криму або й до Одеси. Буде легко взяти промислові гіганти Запоріжжя та Дніпро, по якому нещодавно ворог ударив балістичною ракетою «Орєшнік»... Відріжуть усю Південно-Східну Україну. Отже, саме в районі Гуляйполя можна розірвати це ненависне кільце. В усіх штабах завмерли — витримає чи не витримає? Й ось радісна звістка: молодий боєць ЗСУ на день свого народження, щойно опанувавши ще радянський переносний зенітно-ракетний комплекс «Ігла», завалив на підступах до міста моєї юності аж три рашистські гелікоптери. Феноменально. Ніби сам Бог допомагає і ангели стали на сторожі.. І тому міцніє віра, що Гуляйполе орків не пропустить. І як тут не згадати крилатий вислів Батька Махна в 1919 році, коли Червона армія показала своє справжнє лице, лице загарбника і грабіжника: «Якщо товариші большевики йдуть з Великоросії на Україну допомогти нам у тяжкій боротьбі з контрреволюцією, ми повинні сказати їм: «Ласкаво просимо, дорогі друзі». Якщо ж вони йдуть сюди з метою монополізувати Україну, ми скажемо їм: «Руки геть!». За сто років суть Великоросії не змінилася — вона йде сюди монополізувати Україну (денацифікувати, якщо слідувати путінському визначенню), а московська влада устократ дужче оточила себе «надзвичайками» (КГБ-ФСБ). До речі, саме командарм Махно запровадив у своїх військах пароль «паляниця» для виявлення агентів Москви. Ніяких спецперепусток, сказав на блокпосту «паляніцА» — шаблею по голові!

 Варто процитувати ідеолога комунізму Карла Маркса (як би ми не ставилися до нього тепер, але майже 200 років тому він вивів важливу тезу): «... провідна зірка російської політики — підкорити світ і правити в ньому — є й буде незмінною. Московський панславізм — це лише одна з форм московського загарбництва» («Викриття дипломатичної історії ХVШ століття, 1856 р.)

 І ось знову моє Гуляйполе — в епіцентрі великої війни. І, погляньте ж, більшу частину Запорізької області, як уже відкрито пишуть незалежні ЗМІ, влада ганебно здала в перші дні вторгнення: фронт підкотився від Беряднська і Мелітополя до Поліг, Оріхова, Гуляйполя. Зауважу, що років 200 тому сюди прибули німецькі заводчики та заснували три машинобудівних заводи, великий млин і олійницю (соняшники тут вирощували з давніх-давен), проклали залізницю. Побудували пошту, лікарні, школи, банки. Налагодили торгівлю, згодом тут з'явилися маслосирзавод (60 тонн сиру щомісяця), елеватори хлібопродуктів (100 тисяч тонн зерна), мережа сільгоспкооперації, десятки кіноклубів, автобусне сполучення, телефонія та радіо... Все це тепер знищено російськими фашистами. І навіть найбільший в області культурно-спортивний комплекс «Сучасник», і церква московського патріархату, і краєзнавчий музей, і єдиний міст через річку Гайчур (на Донецьк), і — сотні приватних будинків мирних жителів. Якщо до вторгнення тут мешкало близько 20 тисяч людей, то нині зосталося кілька сотень... Ось що таке «русскій мір» насправді на прикладі невеликого райцентру.

 Та тут, під Гуляйполем, русофашисто щелепи й поламало. Бо там — мої мужні земляки, нащадки запорозьких козаків та братчиків славного Махна, стирають окупанта на попіл. Там — наша земля, наша любов, наші діти... І не лізьте сюди своїм свинячим рилом. А лізуть, бо кремлівські дебіли намислили вчинити тут «клєщі», замкнувши оборонців Донбасу зовнішнім колом оточення по лінії Ізюм — Гуляйполе — Маріуполь. Але ті засрані верховоди не вчили історію: Гуляйполе ніколи ніким не було підкорене, отже — й не буде.

Прикметно, що в ці напружені дні, коли путін утратив Сирію, але будь-що прагне реваншу на півдні України (зазіхання на те, щоб світ визнав захоплені ним Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області України), доки президент США Трамп не пройшов інавгурацію і не має змоги до 20 січня 2025 року сповна дати по зубах міжнародному терористу, тільки українські воїни стримують цю агресію тоталітаризму супроти демократії і людських цінностей. У цьому зв'язку промовистим є коротке моє інтерв'ю з капітаном Збройних сил України з мого рідного Гуляйполя Петром Зозулею, який перше бойове хрещення отримав давно, ще в отій ненашій війні в Афганістані (1979-1989 роки),

 Петре, вітаючи з днем нашої Армії Оборони, прошу відповісти на кілька запитань. Це увійде в статтю «Рубікон «Гуляй-Поле». Отже: У свої 18 ти був в Афганістані... А як потім оцінив те перебування на тлі повісті Світлани Алєксієвич «Цинкові хлопчики»?

— Тоді я був рядовим прикордонником у Середній Азії. І нас по тривозі кинули в той вогненний котел, нічого особливо не пояснюючи. Було одне дебільне тлумачення: «Виконання інтернаціонального обов'язку». Якого? Згодом я замислився — а якого обов'язку? Я ж, як і тисячі моїх ровесників, ніяких зобов'язань із захисту наркотрафіків з Афганістану на Європу ні з ким не брали на себе. Це політбюро цк кпсс на чолі з маразматиком Брєжнєвим та прагматиком, таємним агентом Хабаду Андроповим, мали якийсь свій зиск. І тому послали на вірну смерть кілька радянських армій, отих самих «цинкових хлопчиків».

 Твоя оцінка політики кпрс щодо «інтеробов'язку» і чи бачиш якийсь зв'язок із нинішньою політикою кремля щодо України?

— Політика була дворушною, як і теперішня політика верхівки України щодо звичайних громадян... Кидали патріотичні гасла в народ, а тим часом цей народ заради своїх меркатильних цілей і знищували в афганській м'ясорубці... І тоді, і тепер діти і родичі високопосадовців не були на лінії фронту, мародерство генералів у Радянській армї зашкалювало так само, як нині в нашій чи не нашій армії...

 Ти брав конкретну участь у відсічі окупантів у районі Гуляйполя з 2022-го ... Назви побратимів, які героїчно себе проявили на полі бою.

— Їх десятки і сотні. Але поки що справжні прізвища називати зарано, бо ворог усе відстежує. І я не хочу, аби постраждали рідні цих моїх побратимів від провокаторів. Після Перемоги, вважаю, вся правда постане на повен зріст — пристосуванці будуть відкинуті, а справжні герої будуть увіншані славою, яку вони заслужили.

 Гуляйполе — справді сталевий край, незламний рубікон для агресора?

— Справді. Три роки ми там тримаємо лінію оборони, і жодна їхня пташка не пролетить далі... Лінія фронту від Великої Новосілки до Оріхова через Гуляйполе як була неприступною для ворога, так і є і буде. Бо ще на прапорах Повстанської Армії Махна в 20-х роках ХХ століття, коли селяни Півдня України давали мужню відсіч усім окупантам, було написано: «Свобода або смерть!». І це — не просто гасло, це — код українців. Ми не здамося. Під агресором горітиме земля на кожному кроці!

Нагадаю: 2022 року світові видання Washington Post, Wall Street Journal, NewYorkTimes, Guardian, Globeand Mail, Suddeutzche Zeitung, Haaretz опублікували листа 177 Нобелівських лауреатів на підтримку України з категоричним засудженням злочинної агресії Росії та вимогою зупинити війну проти України.. Професору Роальду Хоффману, Нобелівському лауреату з хімії, вдалося залучити на підтримку України більше половини всіх нобелівців, що живуть у світі. Професор Корнельського університету (США) Хоффман у роки Голокосту разом із мамою та її братами ховався під дахом будинку українського вчителя Миколи Дюка у селі Унів Львівської області... Серед підписантів листа: американський професор Пітер Агре; американська вчена Френсіс Арнольд; нігерійський письменник Воле Шоїнка; норвезька психологин Мей-Брітт Мозер...

«Росія прагла відібрати суверенітет, відібрати незалежність.. Це не вдалося. Суть така. Ми не знаємо, як розгортатиметься решта цієї війни, але ми знаємо, що суверенна незалежна Україна існуватиме набагато довше, ніж ладімір Путін. І наша підтримка України сильнішатиме. Вона триватиме, поки ми не побачимо остаточного успіху». Ентоні БЛІНКЕН, Державний секретар США (15.04.22, CNN)

P.S. За три останні роки російські фашисти вбили в Україні майже 200 журналістів і письменників, які висвітлювали хід цієї війни. Серед них – Брент Ренауд (Нью-Йорк Таймс), П'єр Закшевський (Факс Невс), Віра Гримич (Радіо Свобода), Макс Левін (фотокор, Україна)...

А захоплення Запорізької АЕС (м. Енергодар) та постійний шантаж світової спільноти її підривом є найбільшою терористичною подією на планеті, але лідери G-7 і G-20 чомусь ніяково мовчать перед Москвою замість того, щоб негайно знищити цього маніяка путіна. Як вони це вчинили щодо Бен Ладена після атаки 2001 року на Всесвітній торгівельний центр у Нью-Йорку. Чому? Бояться чи продалися дияволу. Між іншим, Запорізька АЕС є найбільшою в Європі. Якщо в 1986 році вибух одного енергоблока на Чорнобильській АЕС наробив стільки лиха, то Запорізька АЕС ушестеро страшніша потенційною загрозою — смертельні радіаційні потоки зметуть Туреччину і всі прилеглі до Чорного та Середземного моря держави, радіація дістане абсолютно всю Європу від Лісабона до Гельсінкі й Осло... 

Олександр МИХАЙЛЮТА, письменник