Дивний епістолярій із Праги до Києва. Зашифровані листи Миколи Тобілевича батькові Миколі Садовському
Але то була не театральна гра і робилося те не для розваги. >>
Михайло Омелянович-Павленко. (Фото: Фейсбук Roman Koval)
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко.
Як інформує УМ, про це 8 грудня нагадав письменник Роман Коваль у Фейсбуці.
“8 грудня 1878 р. у м. Тифлісі (тепер Тбілісі, Грузія) народився Михайло ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО, генерал-хорунжий Армії Української Держави, генерал-полковник Армії УНР, начальний командувач УГА, командувач Армії УНР, керівник Першого зимового походу, голова Товариства колишніх вояків УНР, голова Української генеральної ради комбатантів, військовий отаман Українського вільного козацтва, військовий міністр уряду УНР в екзилі.
Лицар ордена Залізного хреста”, - написав Коваль.
Омелянович-Павленко автор робіт з історії Визвольних змагань, зокрема “Українсько-польська війна 1918 – 1919 рр.”, “Зимовий похід”, спогаду “На Україні”.
Його любили козаки Армії УНР.
Ось короткий фрагмент Першого зимового походу, після якого ім’я Михайла Омеляновича-Павленка стало легендарним...
“...Коротко відпочивши в Холодному Яру, армія широким фронтом пішла на південь.
Слава про українську армію, зазначав Михайло Омелянович-Павленко, “йшла горою”. Селяни побільшували цю славу, поширюючи неймовірні чутки про її силу і досягнення. Так, коли комуністи питали у них скільки ж петлюрівців нараховує армія, селяни впевнено відповідали: “Та не менш як 100– 150 тисяч”. Така цифра деморалізуюче впливала на червоні частини. Завдяки подібній агітації “за короткий час північна сторона Єлисаветського повіту і майже весь Балтський повіти перед нами були вільні”, – зазначав політреферент УНР Василь Совенко. Скрізь по селах, зауважував він, “настрій селян бадьорий, підвищений”. Всі чекали Петлюру: селяни – як спасіння, червоні – як смертельної небезпеки.
Армія УНР розкинулася на величезному просторі. Населення Голованівська, Гайсина, Умані, Христинівки, Тального, Голти радісно вітало визволителів. Чорні запорожці увійшли в Богопіль. Повстанські ватаги отаманів Сірка та Нестеренка залили містечко Орлик, а на захопленій станції Плетений Ташлик Чорні запорожці прийняли потяг з комісарами й червоноармійцями. Всі були обеззброєні, комісари – розстріляні...
5 квітня Запорожці визволили Бобринець, а 40000 пудів награбованого більшовиками зерна роздали населенню. Це ще більше підняло авторитет українського війська – адже досі селяни знали лише слово “реквізиція”...
Вічна слава лицарям Першого зимового походу та їхньому командарму!”, -резюмує Роман Коваль.
Як повідомляла УМ, 223 роки з дня народження непересічного українця Володимира Даля.
Але то була не театральна гра і робилося те не для розваги. >>
1927 року більшовики готувалися урочисто відзначити десяті роковини Жовтня. >>
35-річчю Народного руху України присвячена виставка «РУХ не закінчується», яку 9 лютого презентували в Києві. >>
Про плани щодо початку ексгумації польських жертв Волинської трагедії навесні.повідомив посол України в Польщі Василь Боднар >>
Нещодавно в Києві музей Голодомору анонсував старт грандіозного проєкту з оцифрування своєї колекції предметів, що мають глибоке історичне значення для України. Цей проєкт, що отримав назву «Історія, збережена в „цифрі“», реалізується в рамках грантової програми з оцифрування культурної спадщини. >>
Унікальний триптих досліджень про життєтворчість драматурга Алєксандера Фредра, «батька польської комедії», його доньку, письменницю та художницю Софію Шептицьку, та їхнього внука і сина — митрополита УГКЦ Андрея Шептицького — створив літературознавець >>