За мільйонні збитки «Нова пошта» подала в суд на росію
Позови в суд до російської федерації на стягнення 24,7 млн грн за збитки подав український поштовий оператор «Нова пошта». >>
Аварія на ЧАЕС стала найбільшою техногенною катастрофою минулого століття.
Виповнюється 38 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства, яка сталася 26 квітня 1986 року через бездумні дії радянського керівництва та науковців.
Про це нагадує газетиа Україна молода.
В ніч з 25 на 26 квітня о 01.23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.
Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.
У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.
Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу» - Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмента. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК.
Однак у 2022 році Чорнобильська АЕС опинилася під російською окупацією. Загарбники зайняли територію Чорнобильської АЕС, розташованої біля самого кордону з Білоруссю, у перший день вторгнення, 24 лютого. Вони взяли в полон українських військових і фактично тримали в заручниках цивільний персонал станції.
Окупанти перебували в Чорнобильській зоні п'ять тижнів. Унаслідок їхній дій станція кілька разів залишалася без електропостачання, яке необхідне для охолодження відпрацьованого палива. І в цей момент світ знову опинився на порозі екологічної катастрофи.
Після деокупації ЧАЕС були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Не лишилося жодного непошкодженого офісу, зламано меблі, розграбовано і розтрощено комп’ютерну та оргтехніку.
Крім того, окупанти вивели з ладу Автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання.
За даними Державного агентства з управління зоною відчуження, втрати, яких зазнали територія зони відчуження та розташовані на ній підприємства, більш ніж 100 млн євро.
Водночас нині під російською окупацією залишається ще Запорізька АЕС, яку загарбники фактично використовують як військову базу. Вони мінують периметр станції, продовжують тримати важку техніку з боєкомплектом у турбінних залах і зброю – на дахах енергоблоків. Станція пережила вісім блекаутів, там відбуваються руйнівні процеси та деградація обладнання, ремонти не проводяться, постійні перебої енергопостачання, підвищений рівень пожежної небезпеки, систематичні порушення вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Як повідомляла УМ, Другого Чорнобиля не буде.
Позови в суд до російської федерації на стягнення 24,7 млн грн за збитки подав український поштовий оператор «Нова пошта». >>
По “гарячим” слідам Укрпошта випустила нову поштову марку, яка присвячена українському боксеру Олександру Усику та його перемозі у бою-реванші проти британця Тайсона Ф’юрі. >>
У День працівників дипломатичної служби України, сьогодні, 22 грудня, з ініціативи міністра закордонних справ України Андрія Сибіги МЗС представило спеціальний онлайн-портал "Дипломатичний е-Архів". >>
У ЗСУ створено підрозділ, який координуватиме дії, спрямовані на захист, збереження та запобігання знищенню об'єктів культурної спадщини, які можуть опинитися під загрозою внаслідок бойових дій - підрозділ із захисту культурної спадщини. >>
Виконуючою обов'язки голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) кабінет міністрів України призначив Юлію Гнатюк . >>
У рамках допомоги Україна отримала від Польщі два гелікоптери Мі-8 та один Bell 412-HP. Раніше вони належали польському міністерству внутрішніх справ. >>