Понад сто років тому на Софійському майдані сталася одна з найбільших подій в історії України. Тут відбулося проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР в єдину державу.
З того дня і навіки незалежність України означає її самостійність і соборність.
Напередодні цього дня, 10 років тому, в центрі Києва на очах тисяч людей пролилася невинна кров.
Закрутивши гайки диктаторськими законами 16 січня, банда януковича сліпо хапалася за владу, нехтуючи життями людей.
Сховалися в урядовому кварталі, закрилися беркутнею і тітушками, перегородили всі під’їзди автобусами та вантажівками. Боялися справедливості та народного гніву.
Попри перемир’я беркут пішов у наступ, розбивав барикади та затримував людей. По-звірячому знущалися над майданівцями, роздягали та обливали водою на морозі. Попри страшенний холод, постійно застосовували водомет, кийки, сльозоточивий газ.
У хід йшли й металеві кулі. Від таких загинули перші герої Небесної сотні.
Памʼятаю, який біль викликала тоді ця звістка. Чесно кажучи, звикнути до таких новин неможливо — і десять років потому кожен загиблий відкликається в серці глухим болем. Ми вже були готові йти до переможного кінця. Але тільки цей день показав, яким кривавим може бути цей шлях, скільки живої людської крові готові випити наші вороги.
Тоді ще ніхто не знав, що всього через місяць вбитих владою будуть десятки. Що від оскаженілих бандитів своїми тілами та душами нас закриє Небесна сотня.
Вже за кілька днів у Михайлівському Золотоверхому соборі відбулася панахида за Михайлом Жизневським.
Він став першим, з ким прощалися на Майдані. Тоді ж вперше прозвучала «Плине кача». І по сьогоднішній день, 10 років потому, загиблі герої продовжують збирати нас на Майдані під «Плине кача».
А український народ продовжує свою боротьбу за справедливість, свободу, незалежність та соборність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський нагадав про історичні українські землі - Кубань, Стародубщину та Слобожанщину