Демони у кабріолеті. Виставу «Я бачу, вас цікавить пітьма» режисера Максима Голенка покажуть у 14 містах
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Засідання Київради під час якого перейменували низку культурних та навчальних закладів. (Фото КМДА)
У Києві перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з російською федерацією та радянською ідеологією.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті КМДА.
Київська міська рада перейменувала Національний музей українського народного декоративного мистецтва, а також 10 бібліотек, назви яких пов’язані з російською федерацією. Таке рішення депутати ухвалили на пленарному засіданні 23 листопада.
З назви музею забрали приставку «народний» і тепер він став Національним музеєм декоративного мистецтва України. Попередня його назва була застарілою, не розкривала сучасного профілю закладу, а тому потребувала осучаснення.
«Музей наступного року буде святкувати 70-річчя, і перейменуватися було ініціативою самого закладу. Попередня назва не відповідала його сучасній діяльності. На сьогодні музей зберігає понад 56 тисяч творів мистецтва, і вони не лише народні, там є велика колекція творів професійного декоративного мистецтва. Вона складається з виробів українських заводів, різних інституцій, художньо-промислових закладів та художніх академій», — пояснила депутатка Київради («УДАР»), голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха.
Також у Києві перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з російською федерацією та радянською ідеологією.
Згідно з рішеннями Київської міської ради, змінено назви таких бібліотек:
Центральна публічна районна бібліотека імені О. С. Пушкіна — Центральна публічна районна бібліотека «Почайна»;
бібліотека ім. А. Макаренка для дітей — бібліотека для дітей «Джерело»;
бібліотека ім. О. Радіщева — бібліотека «Всесвіт»;
Центральна районна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна — Центральна районна бібліотека «Печерська»;
бібліотека ім. О. Кошового — бібліотека імені Катерини Білокур;
бібліотека ім. І. Кудрі — бібліотека «Книголюб»;
публічна бібліотека імені Анни Ахматової — публічна бібліотека «Сузір’я».
Також бібліотека №102 отримала назву «Дивосвіт», №120 перейменували в «Обрій», а №129 — у «Мрія».
Комунальний мистецький навчальний заклад Печерського району «Дитяча музична школа №4 ім. Д. Д. Шостаковича» позбувся ім’я російського композитора.
У Київ Цифровий тривають голосування за нові топоніми. У застосунку можна підтримати пропозиції про перейменування та назви вулиць і скверів.
Як повідомляла УМ, у Києві дерусифікують ще десятки вулиць – Київрада.
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>
Стартувала нова театральна «ГРА»: організатор — Національна спілка театральних діячів України оголосила про початок прийому заявок на VIII Всеукраїнський театральний Фестиваль-премію GRA (GreatRealArt). >>
У день звільнення в’язнів нацистського табору Аушвіц-Біркенау через роки вшановують пам’ять жертв Голокосту. >>
Нещодавно в Харкові урочисто відкрили барельєф Петру Болбочану — талановитому воєначальнику, полковнику армії Української Народної Республіки (1917—1921), який визволяв від більшовицької влади Харків, Полтаву та Крим. >>