Скандал у Мінветеранів: звільнено заступницю міністра, фото
Через приниження з боку керівництва колишній військовий та журналіст Євген Шибалов звільнився з Міністерства у справах ветеранів. >>
За оцінками ЄС, після вступу Україна отримає 186 мільярдів євро
Перші 7 років Україна зможе претендувати на приблизно 186 млрд євро із бюджету Євросоюзу після вступу до Європейського Союзу.
Як інформує УМ, про це повідомила Financial Times з посиланням на співрозмовників, знайомих із внутрішніми дискусіями у ЄС.
Цифри нібито пролунали на переговорах країн-членів про можливе приєднання до ЄС ще дев’яти країн.
Посадовці ЄС розрахували, як може виглядати розподіл спільного бюджету у рамках діючих правил, які застосовували до бюджету на 2021-2027 роки. У такий змодельований розширений ЄС включили Україну, Молдову, Грузію та країни Західних Балкан.
За розрахунками, у разі такого розширення на них потрібно закладати 256,8 млрд євро.
Це означатиме суттєве скорочення видатків на країни, які вже є членами Євросоюзу. Зокрема, субсидії на сільське господарство ймовірно доведеться скоротити на близько 20%.
Експерти дійшли висновку, що навіть після суттєвої зміни існуючих бюджетних механізмів перед наступним розширенням фінансовий баланс у Євросоюзі після приєднання ще 9 країн суттєво зміниться.
Із 9 новими членами поточний бюджет потребуватиме збільшення на 21% – до 1,47 трлн. Це дорівнює приблизно 1,4% валового національного доходу 36 країн. Новий баланс означатиме суттєве зростання внесків багатших країн Західної Європи.
Якщо застосувати чинні бюджетні правила до ЄС з 36 країн, Україна могла би за семирічний термін претендувати на близько 96,5 млрд євро коштів на сільське господарство, що означає вже згадане скорочення обсягів субсидій для інших країн.
У разі вступу до ЄС Україна стане найбільшим отримувачем сільськогосподарських субсидій у ЄС, обійшовши за масштабами Францію, і саме у цій сфері вплив її вступу буде найбільш відчутним.
Також Україна могла би претендувати на 61 млрд з так званих "фондів згуртованості", призначенням яких є інвестиції в інфраструктуру менш розвинених країн-членів і їхнє "підтягування" до рівня решти.
У розширеному ЄС з чинними правилами Чехія, Естонія, Литва, Словенія, Мальта і Кіпр ймовірно вже не зможуть претендувати на кошти з цих фондів.
У пресслужбі Ради ЄС сказали виданню, що не можуть коментувати витоки інформації.
FT акцентує, що це лише модель на основі існуючих механізмів ЄС, які майже точно зазнають серйозних змін перед розширенням Євросоюзу.
Одночасно в аналітичному дослідженні відзначили переваги для ЄС від розширення у геополітичному та економічному вимірі.
Як повідомляла УМ, Україна може вступити до ЄС, якщо виконає домашнє завдання і подолає корупцію.
Через приниження з боку керівництва колишній військовий та журналіст Євген Шибалов звільнився з Міністерства у справах ветеранів. >>
За однією з кремлівських програм, відомою як "Культурна карта 4+85", росія планує вивезти 5 тисяч дітей із тимчасово окупованої Луганщини. >>
Радником міністра оборони Рустема Умєрова на громадських засадах став ексміністр інфраструктури Олександр Кубраков. >>
Кіт Келлогг, спецпредставник новообраного президента США Дональда Трампа в Україні, відклав поїздку до Києва та інших європейських столиць до інавгурації Трампа 20 січня. >>
Словник сучасної української мови та сленгу “Мислово” обрав слово “бусифікація” словом 2024 року. Неологізм, який позначає примусову мобілізацію за прискореною процедурою, перебував в центрі суспільної уваги року, що минув. >>
Смертність бджіл в Україні 2024 року на контрольованій території становила 20-25%, це значно вище за показники до повномасштабної війни та пояснюється несприятливими погодними умовами навесні та влітку, які призвели до скорочення площ медоносних рослин. >>