Основи нацспротиву вивчатимуть у школах і ЗВУ – парламентарі ухвалили закон
Закон щодо окремих питань підготовки громадян до національного спротиву, 25 березня ухвалила Верховна Рада України >>
В Україні назріває освітня революція через скасування вечірньої та заочної освіти
Україна розглядає можливість скасування вечірньої та заочної форм навчання для вступників на здобуття ступенів вищої освіти бакалавра та магістра.
Як інформує Україна молода, відповідний законопроєкт 10092. зареєстрували у Раді 27 вересня, а 28-го – направили на розгляд Комітету.
Ініціаторами законопроєкту стали нардепи Сергій Бабак, Георгій Мазурашу, Олена Лис, Роман Грищук, Ірина Борзова та інші.
У 2024 році вишам пропонують орієнтуватись на розвиток дистанційної та дуальної форми здобуття вищої освіти.
Однак зміни не стосуватимуться студентів, які вже вчаться на вечірній формі чи заочно, повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
«Ми пропонуємо більше не проводити набір на заочну та вечірню форми навчання, натомість розвивати дистанційну і дуальну форму здобуття освіти поряд з очною. Всі, хто вже навчаються за цими формами – будуть продовжувати до закінчення навчання», – наголосив Бабак.
Документ також регулює питання вступу до вишів у 2024 році та складання державної підсумкової атестації.
Цьогоріч ДПА скасують для всіх учнів, крім тих 4-класників, які братимуть участь у пілотному ДПА, що анонсували в УЦОЯО.
«Пропонується не проводити ДПА в 2024 році, а провести тільки пілотування ДПА після початкової школи в обраних школах, які погодяться на пілотування. Орієнтовно, це буде стосуватись 2000 дітей»,– пояснює Сергій Бабак.
Згідно із законопроєктом, цього року конкурсний відбір до вишів має здійснюватися за результатами ЗНО 2021 року та/або вступних випробувань 2022-2024 років (НМТ), проведених з використанням творчого конкурсу (конкурсу фізичних здібностей) у передбачених законодавством випадках.
У 2024 році НМТ включає українську мову, математику, історію України та предмет на вибір (фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література).
Для вступників на відповідні спеціальності може додатково використовуватись єдине фахове вступне випробування з економіки та управління або аграрних наук.
"З міркувань безпеки вступників та працівників закладів освіти, пропонується продовжити у 2024 році практику проведення вступних випробувань в електронному форматі з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання для конкурсного відбору на навчання у закладах фахової передвищої, вищої освіти", – також додають у пояснювальній записці.
Як повідомляла УМ, Міністерство освіти та науки України запустило програму надання безкоштовних ноутбуків для українських школярів. Упродовж 2022-2023 навчального року, коли освіта відбувалася в основному дистанційно, програма дозволила 1,5 мільйонам дітей мати доступ до необхідних технічних засобів.
Закон щодо окремих питань підготовки громадян до національного спротиву, 25 березня ухвалила Верховна Рада України >>
За межами Сонячної системи науковцям відомо про понад 6 тисяч планет, але лише кілька десятків із них можуть бути придатними для існування. >>
Три перших місця у Конкурсі наукових зображень для "Вікіпедії" з фотографіями зі станції "Академік Вернадський" здобули українські полярники та полярниці. >>
Базова місячна зарплата суддів складає щонайменше від 63 тис. до 157 тис. грн. Проте реальні виплати в рази вищі. Все завдяки надбавкам за стаж, за додаткову посаду, за знання іноземних мов та за науковий ступінь. >>
Закон «Про статус Засновника сучасної держави Україна — народного депутата» 9 березня підписав Президент Володимир Зеленський. >>
Івано-Франківська обласна рада звернулася до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо призупинення реорганізації закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. >>