Зміна курсу: Вірменія втрачає довіру до Росії як стратегічного партнера.

Вірменія розглядає нових міжнародних партнерів після розчарувань у співпраці з Росією. Раніше Москва виступала гарантом безпеки, але останні події у Нагірному Карабасі викликали перегляд цього підходу. Уряд Єревану визнає, що розраховувати винятково на Росію було невірним стратегічним кроком. 

Як інформує Україна молода, про це йдеться у матеріалі видання CNN.

Останнім часом відносини між країнами змінилися. І це може стати поворотним моментом для Єревану. Відомо, що нещодавно до Вірменії прибули американські військові для навчання миротворців, що викликало негативну реакцію в Росії, яка десятиліттями виступала єдиним гарантом безпеки для колишньої радянської республіки. Це може свідчити про вихід Єревану зі сфери одноосібного впливу Москви.

Крім того, Єреван відправив Україні, яка страждає від повномасштабного російського вторгнення, гуманітарнудопомогу. Також країна планує ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. Згідно з ним, країна буде зобов'язана заарештувати російського диктатора Володимира Путіна, якщо він приїде.

"Загравання Вірменії з новими міжнародними партнерами було викликано її розчаруванням тим, що Росія не змогла або не захотіла захистити її від того, що вона вважає агресією з боку сусіднього Азербайджану, і викликало питання про здатність Росії зберегти контроль над країнами та конфліктами на території колишнього Радянського Союзу", – пише видання.

 Архітектура безпеки Вірменії на 99,999% була пов'язана з Росією. Але сьогодні ми бачимо, що Росія сама потребує зброї... Навіть якщо вона цього забажає, РФ не може задовольнити потреби Вірменії", – сказав нещодавно президент Вірменії Нікол Пашинян.

44-денна війна Вірменії та Азербайджану восени 2020 року за контроль над Нагірним Карабахом оголила військову неповноцінність Вірменії. Азербайджан з безпілотниками та винищувачами F-16 здобув нищівну перемогу, претендуючи на близько третини території Нагірного Карабаху. Тоді РФ допомогла закінчити війну, домовившись про припинення вогню. Угода передбачала розгортання близько 2 тисяч російських миротворців у Нагірному Карабаху для охорони Лачинського коридору. Однак російські миротворці не завадили азербайджанським військам встановити військові блокпости вздовж цієї території, перешкоджаючи ввезенню продовольства до вірменського анклаву.

За словами доцента зовнішньої політики Американського університету Вірменії Ваграма Тер-Матевосяна, нездатність чи небажання Росії втрутитися викликало у багатьох у Єревані почуття зради.

"Вірменія інвестувала 30 років своєї незалежності – я б навіть сказав, 200 років своєї недавньої історії – у тверду віру в те, що коли настане час і коли буде потрібно, Росія виконає свої стратегічні зобов'язання та захистить Вірменію від будь-якої зовнішньої агресії. Цього не сталося ні 2020, ні 2021, ні 2022 року", — сказав він.

Ця лояльність мала у себі безліч втрат інтересів Вірменії.

"За останні 30 років Вірменія зробила майже все, що хотіла Росія", – сказав експерт, додаши, що йдеться, наприклад, про припинення зусиль країні з європейської інтеграції в 2013 році після того, як Москва висловила своє невдоволення.

Єреван довго танцював під дудку Москви і чекав на виконання зобов'язань у сфері безпеки, які РФ нібито виконує через Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Але останніми роками, як кажуть аналітики, з'явився шлейф невиконаних обіцянок.

“Росія не змогла виконати свої обіцянки з безпеки Лачинського коридору… Росія не змогла поставити зброю, яку Вірменія придбала у Росії, Росія не змогла зупинити експансіоністську та агресивну поведінку Азербайджану проти Вірменії", – перерахував Тер-Матевосян.

У відповідь, за його словами, Вірменія відчула, що немає іншого вибору, як диверсифікувати свій апарат безпеки.

Як йдеться у матеріалі, поки що неясно, чи стоїть за зусиллями Вірменії мета створити нові міжнародні партнерства, чи є виключно її спробами зміцнити свою безпеку та налагодити ширші відносини із Заходом.

Для Вірменії як для маленької держави досить ризиковано здійснювати розворот або великий геополітичний стрибок", – зазначила експертка із зовнішньої політики Росії професорка Стоунхіл-коледжу в Массачусетсі Анна Оганян.

За її словами, замість того, щоб повністю розірвати зв'язки з Росією, Вірменія просто "розмиває" свій вплив. Однак і ці скромні кроки можуть поставити Вірменію на шлях, з якого важко повернути.

“Якби Путін завтра прокинувся і раптом почав надавати якісь конкретні гарантії безпеки – я не думаю, що зовнішня політика Вірменії змінилася б", – зазначила Оганян.

Як відомо, Пашинян уже вкотре озвучив, що його країна більше не може вважати Росію гарантом своєї безпеки на тлі загострених відносин із Азербайджаном через Нагірний Карабах. Після повномасштабного введення військ в Україну Кремль перманентно втрачає позиції і слабшає, що не може не позначатися на ставленні до колишніх союзників.

Як повідомляла УМ, МЗС рф викликало посла Вірменії Вагаршака Арутюняна на "жорстку розмову" через нібито недружні кроки Єревана щодо Москви.